ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

АНТРОПОНІМІКА

  Бібліографічне посилання: Дзира Я.І. АНТРОПОНІМІКА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Antroponimika (останній перегляд: 19.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

АНТРОПОНІМІКА

АНТРОПОНІМІКА (від грец. – людина і – ім'я) – спеціальна історична дисципліна, розділ Ономастика і лексикології, що вивчає власні імена людей, спадкові особові назви, прізвища, прізвиська, а також псевдоніми, криптоніми, імена персонажів фольклору і худож. літ. Практика іменування людей виникла на ранньому етапі розвитку сусп-ва для ідентифікації його членів. Спочатку ім'я підказували здебільшого різні обставини родинного життя, риси і характер людей, віра в магічну силу імені. Більшість особових імен походить від загальних. А. використовують для реконструкції багатьох істор. подій і явищ: тогочасної флори, фауни краю, вірувань, звичаїв, побутових предметів, професій, родинних зв'язків, простих понять духовного і матеріального життя народів, реалій минулого, не відображених в письмових джерелах і які в наш час зникли. А. допомагає істотно, в деталях, доповнити істор. уяву про розвиток сусп-ва в минулому. Вона – повноцінне істор. джерело, яке виконує допоміжну інформативну функцію при встановленні густоти, поширення, напрямків і характеру міграційних процесів, визначає національність, соціальний стан, походження нас. тощо.

Найдавніші укр. імена щедро відображені у фольклорі, письмових джерелах, тв. мист-ва 10–11 ст. Система нац. іменування формувалася протягом багатьох віків, починаючи від дохристиян. доби (Бажан, Вовк, Володимир, Кий, Святослав, Третяк, Мовчан, Шостак, Малуша та ін.). Основу укр. імен наступних століть складають імена християн. календаря, які давали дитині під час хрещення, – Василь, Микола, Петро, Катерина, Олена, Марія. На укр. мовному ґрунті вони набули нац. звукового оформлення, обросли різними варіантами: Гриць, Лесь, Мисько, Настя, Гапка, Ганя тощо. На їхній основі утворено переважну частину нац. прізвищ: Василенко, Василишин, Васильківський, Максименко, Максимович тощо. В 17 ст. найхарактерніший для Наддніпрянщини суфікс -енкосягав 60 % суфіксів усіх прізвищ. Сьогодні укр. імена поширені на всіх континентах світу.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Спеціальні історичні дисципліни. К., 1992.

Посилання:
  • ОНОМАСТИКА
  • СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ (СІД)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)