ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

АНТИ

  Бібліографічне посилання: Приходнюк О.М. АНТИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Anty (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

АНТИ

АНТИ – слов'ян. міжплемінне об-ня. За готським істориком ЙОРДАНІЯ та візант. Прокопієм Кесарійським, межі розташування антів окреслені Дніпром і Дністром. Перша згадка про А. належить до кін. 4 – поч. 5 ст. Йордан повідомляє, що германське плем'я остроготів (див. Готи) ВІНІТАР, перемігши А., розіп'яло їхнього царя Божа та 70 старійшин, але від остаточної поразки А. врятував Баламбер – вождь гунів, який приборкав остроготів та вбив Вінітара. Це повідомлення дає змогу вважати А. союзниками гунів. Востаннє про А. йшлося у візант. історика Феофілакта Симокатти та візант. хроніста Феофана Сповідника, які під 602 повідомляють про розгром А. (союзників візантійців) військ. підрозділами АВАРИ на чолі з Апсихом. Авари постійно воювали з А., розорюючи їхні землі. Спроба укласти мир та викупити бранців завершилася вбивством аварами посольства А. на чолі з Мезамиром.

Археол. еквівалентом А. вважається людність, яка створила Пеньківська к-ра. Соціальній верхівці А., і перш за все дружинникам, належали багаті поховання. У скарбах із поховань А. 6– 7 ст. в лісостеповій смузі Пд.-Сх. Європи поряд із жін. прикрасами (пальчаті фібули, наручні браслети, скроневі кільця, підвіски та ін.) були обладунки воїнів. Утворення цих скарбів та припинення існування пеньківської к-ри припадає на останню чверть 7 ст. – час піднесення Хозарії (див. Хозарський каганат).

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Седов В.В. Происхождение и ранняя история славян. М., 1979
  2. Приходнюк О.М. Анты и пеньковская культура. В кн.: Древние славяне и Киевская Русь. К., 1989
  3. Його ж. Пеньковская культура. Воронеж, 1998.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АВАРИ
  • БОЖ
  • ФЕОФАН СПОВІДНИК
  • ФЕОФІЛАКТ СІМОКАТТА
  • ГОТИ
  • ГУНИ
  • ХОЗАРСЬКИЙ КАГАНАТ
  • ПЕНЬКІВСЬКА КУЛЬТУРА
  • ВІНІТАР
  • ЙОРДАНІЯ

  • Пов'язані терміни:
  • БОЖ
  • БРАЙЧЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО ЮЛІАНОВИЧ
  • ДАВНЬОРУСЬКОЇ НАРОДНОСТІ КОНЦЕПЦІЯ
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЕТНОГЕНЕЗ
  • ЕТНОГЕНЕЗ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
  • ЮСТИНІАН І
  • КОЧІВНИЦТВО
  • КОЛОЧИНСЬКА КУЛЬТУРА
  • МАРТИНІВСЬКИЙ СКАРБ
  • МАВРИКІЙ, ФЛАВІЙ МАВРИКІЙ ТИБЕРІЙ
  • МОЛДОВА
  • ПЕНЬКІВСЬКА КУЛЬТУРА
  • СЛОВ’ЯНИ (ДАВНІ). ЧАСТИНА 2
  • РАБСТВО В УКРАЇНІ
  • РУМУНІЯ
  • СКЛАВИНИ, СКЛАВЕНИ – САМОНАЗВА СЛОВ’ЯН
  • ТЕРПИЛОВСЬКИЙ РОСТИСЛАВ ВСЕВОЛОДОВИЧ
  • ТРИПІЛЬСЬКИЙ МІФ
  • ТВІР ФЕОФІЛАКТА СІМОКАТТА
  • ВЕНЕДИ, ВЕНЕТИ
  • ВІНІТАР
  • ЗАЛІЗНИЙ ВІК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)