ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

АПОКРИСИС XVI СТ.

  Бібліографічне посилання: Сас П.М. АПОКРИСИС XVI СТ. [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Apokrysys (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

АПОКРИСИС XVI СТ.

"АПОКРИСИС" (грец. – відповідь) – полемічний трактат, спрямований проти БЕРЕСТЕЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ 1596 р. та її апологетики в анонімно виданому на поч. 1597 творі "Берестейський собор. Оборона Берестейського собору", що належав перу єзуїта П.Скарги. "А." вперше надрукований 1597–98 польс. мовою в краківській друкарні протестанта-антитринітарія О.Родецького. Твір вийшов під псевд. Христофора Філалета, за яким криється ім'я М.Броневського. Бл. 1598 видано в м. Острог під назвою "Апокрисисъ албо отпов_дь на книжкы о събор_ берєстейскомъ, имєнємъ людій старожитной рєл_и грєчєской чєрєз Христофора Филалєта врихль дана", в пер. староукр. мовою, ймовірно, острозьким публіцистом кін. 16 ст. Клириком Острозьким (який додав до нього фрагменти зі свого твору "Історія лістрикійського собору"). "А." написано з використанням методики викладу матеріалу, системи аргументації та ідейного інструментарію, що культивувалися в протестантському вченому середовищі. У передмові до твору міститься посвята польс. великому коронному гетьману Я.Замойському (1542–1605), викладено причини написання книги, її мету й структуру. Перші дві ч. "А." присвячені Берестейському церк. собору 1596. У них гостро засуджуються митрополит і єпископи, які стали на шлях церк. унії, а також доводиться законність правосл. собору духовних і світських осіб у Бересті, котрі не визнали унію. М.Броневський надав своєму творові виразної фактологічної спрямованості. Він використав матеріали "Екстезиса" – опис правосл. Берестейського церк. собору, що вийшов друком 1597 польс. мовою в краківській друкарні О.Родецького, листи правосл. ієрархів до 1596, в яких вони прилюдно відмежовувалися від звинувачень в унійних намірах, а також документи, що засвідчували протилежне: їхню готовність визнати зверхність папи римського, бажання зрівнятися в привілеях з катол. духівництвом, отримати матеріальні вигоди й місця в сенаті.

Обґрунтовуючи конфесійні права православних і протестантів у Речі Посполитій, автор "А." звертався також до законодавчих актів, де вони формально гарантувалися (акт ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569, сеймові конституції, ГЕНРИКОВІ СТАТТІ 1573, в яких визначалися осн. засади устрою д-ви, що трактувалися як незмінні, та ін.). Спростовуючи твердження П.Скарги про неканонічний характер правосл. Берестейського собору, М.Броневський обстоював принцип соборності правосл. церкви. З позицій реформаційної ідеології він наголошував на праві мирян розмислювати над питанням віри, тлумачити реліг. догмати і не йти за ієрархами – "сліпими проводирями", які навчають "неправдивій науці". У 3-й і 4-й ч. "А." засуджуються катол. теократизм, папські претензії бути єдиним главою християн. церкви, критично аналізуються результати Флорентійська церковна унія і спростовуються звинувачення П.Скарги на адресу Сх. Церкви як реліг. інституції. Причому М.Броневський показав себе блискучим полемістом, який тонко застосовував логічний та ін. тогочасні наук. методи (в т. ч. істор. критики), а також глибоким знавцем Біблії, церк. патристики, праць світських і церк. істориків, протестантських богословів та ін. джерел. Підбиваючи підсумки своєї праці, автор "А." зробив висновок про канонічну, юрид. та істор. неправомірність Берестейської церковної унії 1596 і наголосив, що насильство над свободою совісті й конфесійні утиски загрожують Речі Посполитій громадян. війною на реліг. ґрунті. "А." отримав значний резонанс у реліг. та інтелектуальних колах країни, а також справив ідейний вплив на полемічну укр. літ. 1-ї пол. 17 ст. Водночас серед частини правосл. богословів існувала настороженість щодо реформаційних поглядів Христофора Філалета, про що свідчать негативні оцінки його праці у вступі до "Служебника" (1629), виданого П.Могилою.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Коялович М. Литовская церковная уния, т. 1–2. СПб., 1859–61
  2. Скабаланович Н. Об "Апокрисисе" Х.Филалета. СПб., 1873
  3. Голубев С. Библиографические замечания о некоторых старопечатных церковно-славянских книгах, преимущественно конца XVI и XVII столетия. "Труды Киевской духовной академии", 1876, т. 1; Харлампович К. Западно-русские православные школы XVI и начала XVII века. Казань, 1898
  4. Tretiak J. Piotr Skarga w dziejach i literaturze Unii Brzeskiej. Krak?w, 1912
  5. Возняк М. Історія української літератури, т. 2. Львів, 1921
  6. Яременко П.К. Український письменник-полеміст Христофор Філалет і його "Апокрисис". Львів, 1964; Його ж. Исследование украинской полемично-публицистической литературы конца XVI – начала XVII ст. К., 1966
  7. Острозька Академія XVI– ХVII ст. Острог, 1977
  8. Паславський І.В. З історії розвитку філософських ідей на Україні в кінці XVI – першій третині XVII ст. К., 1984
  9. Мицько І.З. Острозька слов'яно-греко-латинська академія (1576–1636). К., 1990
  10. Bylinski J. Marcin Broniewski – trybun szlachty wielkopolskiej czas?w Zygmunta III. Wroclaw, 1994.

Посилання:
  • БЕРЕСТЕЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ 1596 Р.
  • БЕРЕСТЯ
  • БІБЛІЯ
  • БРОНЕВСЬКИЙ МАРТИН
  • ФЛОРЕНТІЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ 1439
  • ГЕНРИКОВІ СТАТТІ 1573
  • КЛІРИК ОСТРОЗЬКИЙ
  • ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569
  • ОСТРОГ
  • ПАТРИСТИКА
  • ПЕТРО МОГИЛА
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • СКАРГА ПЕТРО
  • ЗАМОЙСЬКИЙ ЯН

  • Пов'язані терміни:
  • БРОНЕВСЬКИЙ МАРТИН
  • ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ
  • ОСТРОЗЬКА ДРУКАРНЯ
  • ПОЛЕМІЧНА ЛІТЕРАТУРА
  • РЕФОРМАЦІЯ
  • РУССКАЯ ИСТОРИЧЕСКАЯ БИБИЛИОТЕКА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)