ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

АРГЕНТИНА

  Бібліографічне посилання: Мартинов А.Ю., О.О. АРГЕНТИНА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Arhentyna (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

АРГЕНТИНА

АРГЕНТИНА (Argentina), Аргентинська Республіка – д-ва у Пд. Америці. Розташов. в пд.-сх. частині материка. Омивається водами Атлантичного океану. Пл. 2,8 млн км_2. Нас. 37,4 млн осіб (2001). Столиця – м. Буенос- Айрес. Офіц. мова – іспанська. А. – республіка. За формою держ. устрою – федерація. Глава д-ви – президент. Законодавчу владу здійснює двопалатний парламент.

У доколумбову епоху корінним нас. були індіанці. 1536 іспанці заснували порт Буенос-Айрес. 1776 створено віце-королівство Ла-Плата. 1810 почалася збройна боротьба нащадків колонізаторів проти метрополії, її очолив ген. М.Бельграно. 9 лип. 1816 проголошено незалежність Об'єднаних провінцій Ла-Плати. В груд. 1825 територіальні суперечки призвели до війни з Бразилією. В груд. 1826 А. стала республікою на чолі з президентом. У 2-й пол. 19 ст. інтенсивно розвивалося с.-г. вир- во, збільшився приплив емігрантів європ. походження. Це перетворило А. на найбільш "європеїзовану" країну Лат. Америки. У роки Першої світової війни та ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945 А. дотримувалася нейтралітету. Лише у берез. 1945, після приходу до влади Х.Перона, вона оголосила війну Німеччині та Японії. 1966–71 та 1976–83 при владі в А. були військ. хунти. 1982 А. програла війну Великій Британії за Фолклендські о-ви (під назвою Мальвінські о-ви перебували під владою А. протягом 1820–33). Від 1990-х рр. в А. здійснюються екон. реформи. 1995 А. ініціювала створення пд.-амер. спільного ринку (МЕРКОСУР).

1921 А. була однією з небагатьох країн світу і єдиною в регіоні, яка визнала Українську Народну Республіку. 5 груд. 1991 А. визнала незалежну Україну, 6 січ. 1992 між Україною та А. встановлено дипломатичні відносини.

Українці в Аргентині. Перші 12 укр. родин (69 осіб) в А. були зареєстровані 27 серп. 1897. Нині укр. діаспора нараховує 350 тис. осіб. 100 тис. українців зосереджено у пров. Буенос-Айрес, 129 тис. – Місьйонес, 25 тис. – в Чако. Найбільше українців у містах Буенос-Айрес, Ла-Плата, Беріссо, Енсенада, Магдалена, Луан, Апостолес, Посадас, у провінції Чако. 50 % зайняті у сфері с. госп-ва.

Важливу роль у становленні організованих форм співжиття українців в А. відіграла церква. Єпископ І.Сенишин, призначений 1912 митрополитом А.Шептицьким, заснував тут укр. читальню в Азарі, клуб "Україна" в Апостолесі та перший с.-г. кооператив. Згодом І.Сенишин став мером Апостолеса. У лют. 1924 в Буенос-Айресі засновано "Молоду громаду" (з серп. – "Просвіта"). Такі самі т-ва були організовані й в ін. місцях поселення українців і стали філіями центр. "Просвіти". На поч. 1940-х рр. їх існувало 24, на кінець 1980-х рр. – 16. При філіях діють "рідні школи", танц. ансамблі, хорові колективи, капели бандуристів. Активну роль у 1920–30-х рр. відігравав Робітничий союз (1928, з 1929 – Союз робітн. орг-цій, з 1932 – Союз укр. і білорус. робітн. орг-цій). У цей час діяли Т-во взаємної допомоги (1926), Укр. нац. клуб (1930), Доброчинна спілка жінок (1931), Спілка інженерів (1931), Бюро опіки над укр. емігрантами (1932). 1933 постала Укр. стрілец. громада, яка 1938 об'єдналася з т-вом "Сокіл" і діяла як Орг-ція держ. відродження України (з 1939 – Відродження), нині має 9 філій. Від 1943 діє К-т українців в А. Низка орг-цій постає з прибуттям післявоєн. еміграції: Укр. клуб (1947), Союз українок (1948), Спілка укр. науковців, митців і літераторів (1949), Укр. інформативно-видавничий ін-т (1949), Спілка укр. молоді (1950), Братство укр. січових стрільців (1950), Укр. катол. об'єднання (1951), Союз аргентинсько-укр. студентів (1953). 1947 відбувся 1-й Конгрес українців в А., де було створено Укр. центр. репрезентацію, яка об'єднала понад 20 укр. орг-цій. Діють Т-во укр.-аргентинських високошкільників, Т-во допомоги дітям Чорнобиля, Укр. культ. т-во ім. 27 серпня та ін.

Від 1928 в А. видавались і видаються укр. часописи "Батьківщина", "Дзвін", "Життя", "Знання", "Клич", "Наш клич", "Пролетар", "Рідний край", "Світло", "Україна", "Українська робітнича газета", "Українське слово" та ін.

При більшості укр. громад незалежно від політ. і реліг. переконань існують "рідні школи". Перша була відкрита 1910 на околиці Буенос-Айреса, де навчалося 30 учнів. З них було організовано перший дитячий хор. В Буенос-Айресі розташов. філія Рим. укр. катол. ун-ту, при якій діє укр. г-зія, є хорові й танц. колективи, капели бандуристів. 1952 організовано театральну студію ім. Леся Курбаса. 1971 відкрито пам'ятник Т.Шевченкові в Буенос-Айресі, пізніше пам'ятники Кобзареві відкрито в м. Апостолес та Обера. Вулиці міст носять ім'я Т.Шевченка, І.Франка, М.Шашкевича, І.Сенишина, кн. Володимира Святославича, кілька називаються Україна.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Онацький Є. Українці в Південній Америці. Українці в Аргентині. В кн.: Українці у вільному світі. Джерсі-Сіті, 1954
  2. Пропам'ятна книга будови пам'ятника Тарасові Шевченкові в Буенос-Айресі. Буенос-Айрес, 1971
  3. Василик М. Українські поселення в Аргентині. Мюнхен, 1982
  4. Зарубіжні українці: Довідник. К., 1991
  5. Зберігаючи українську самобутність. К., 1992
  6. Українці в Аргентині. К., 1999
  7. Трощинський В.П., Шевченко А.А. Українці в світі. К., 1999
  8. Українці: Історико-етнографічна монографія, кн. 1. Опішне, 1999.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ШАШКЕВИЧ МАРКІЯН
  • ШЕПТИЦЬКИЙ АНДРЕЙ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • ВОЛОДИМИР СВЯТОСЛАВИЧ СВЯТИЙ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)