ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

АРХЕОГРАФІЧНА КОМІСІЯ ПРИ ПЕТЕРБУРЗЬКІЙ АН

  Бібліографічне посилання: Герасименко Н.О. АРХЕОГРАФІЧНА КОМІСІЯ ПРИ ПЕТЕРБУРЗЬКІЙ АН [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Arkheohrafichna_komisiia (останній перегляд: 22.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

АРХЕОГРАФІЧНА КОМІСІЯ ПРИ ПЕТЕРБУРЗЬКІЙ АН

АРХЕОГРАФІЧНА КОМІСІЯ ПРИ ПЕТЕРБУРЗЬКІЙ АН (1834–1917) – наук. установа для збирання і публікації істор. документів і пам'яток. Діяла з 1834 при Мін-ві нар. освіти. 1837 перетв. в постійну установу, на яку покладалися обов'язки щодо систематичного видання джерел з вітчизн. історії. Чл. комісії призначало Мін-во нар. освіти, а голову затверджував імператор. "Правила" 1837, підписані міністром нар. освіти графом С.Уваровим, обмежували хронологічні рамки матеріалів, що могли тоді публікуватися, 17 ст.

Створення комісії було викликано потребами істор. науки в джерелах, необхідних для вивчення минулого країни, і стало значним кроком вперед у розвитку рос. археографії. Члени комісії одержали широкі повноваження: вони мали право вилучати документи з архівів, користуватися рукописами в б-ках і купувати їх у приватних осіб. Комісія мала кореспондентів у Рос. імперії і за кордоном. Значним є вклад комісії в розробку методики публікації істор. джерел.

Було видано: "Акты Археографической экспедиции" (т. 1–4, 1836), "Дополнения к актам историческим" (т. 1–12, 1846–72), " Акты Западной России", "Акты Южной и Западной России", "Акты юридические", "Памятники дипломатических сношений древней России с державами иностранными" (т. 1–10, 1551–75). Від 1841 комісія почала видавати "Полное собрание русских летописей", з 1862 – "Летопись занятий Археографической комиссии", а з 1872 – "Русскую историческую библиотеку".

Після Жовтневої революції 1917 перейм. в Петрогр. археогр. комісію. 1922 передана АН, а 1926 разом з Постійною істор. комісією утворила Історико-археогр. комісію при АН СРСР.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Семидесятилетие Императорской Археографической комиссии. СПб., 1909
  2. Хартанович М.Ф. Петербургская археографическая комиссия как научное учреждение. 30–90-е годы XIX века. Л., 1985
  3. Брачев В.С. Петербургская археографическая комиссия (1861–1917). Л., 1985
  4. Библиографический указатель изданий Археографической комиссии. 1836–1936. Л., 1985
  5. Летопись занятий Археографической комиссии 1861–1928: Указатель содержания. Л., 1987.

Посилання:
  • АКТЫ ЗАПАДНОЙ РОССИИ
  • АРХЕОГРАФІЯ
  • ПОЛНОЕ СОБРАНИЕ РУССКИХ ЛЕТОПИСЕЙ
  • УВАРОВ СЕРГІЙ СЕМЕНОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • КАЛАЧОВ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛИТОВСЬКА МЕТРИКА
  • ПОЛНОЕ СОБРАНИЕ РУССКИХ ЛЕТОПИСЕЙ
  • ПИПІН ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ
  • ШАХМАТОВ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)