ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

АРХЕОГРАФІЧНІ КОМІСІЇ УКРАЇНИ

  Бібліографічне посилання: Боряк Г.В. АРХЕОГРАФІЧНІ КОМІСІЇ УКРАЇНИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Arkheohrafichni_komisii (останній перегляд: 21.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

АРХЕОГРАФІЧНІ КОМІСІЇ УКРАЇНИ

АРХЕОГРАФІЧНІ КОМІСІЇ УКРАЇНИ (АК) – спеціалізовані наук. інституції, що займаються практичними, теор. і методичними проблемами археографії. Свого часу в Україні діяли такі АК:

Тимчасова комісія для розбору давніх актів (у літ., за традицією, іменується – Київська археографічна комісія) – перша заг.-укр. інституція з виявлення, вивчення й публікації джерел з історії України. Вона стала осередком консолідації укр. істориків Наддніпрянської України. Ств. 1843 при канцелярії київ., подільського і волин. генерал-губернатора для збирання й публікації документальних матеріалів. Комісія розшукувала документи в архівах місц. суд.-адм. установ, магістратів, монастирів, у приватних осіб. Зібрані документи створили ядро Київ. центр. архіву давніх актів (1852). У серійних багатотомних вид. – "Памятники" в 4-х т. (1845–59; 2-ге вид.: 1897–98), "Архив Юго-Западной России" у 35-ти т. (1859–1914) та ін. зб. – комісія опублікувала значний масив документальних матеріалів і пам'яток з історико-культ. спадщини України 14–18 ст., що створили джерельний фундамент істор. досліджень 2-ї пол. 19– 20 ст. Едиційна методика, розроблена членами комісії, орг. структура та осн. напрями її діяльності справили значний вплив на формування вітчизн. археогр. практики впродовж наступного півтора століття. У роботі АК брали участь відомі вчені – М.Владимирський-Буданов, М.Довнар-Запольський, М.Іванишев, В.Іконников, І.Каманін, М.Костомаров, О.Лазаревський, О.Левицький та ін. 1921 комісія влилася до Археографічної комісії ВУАН;

Археографічна комісіяНаукового товариства імені Шевченкау Львові. Ств. 1896 за ініціативи та на чолі з М.Грушевським (заст. – І.Франко). Чл. АК НТШ були К.Левицький, О.Колесса, С.Смаль-Стоцький, К.Студинський, С.Томашівський, С.Джиджора, М.Кордуба. Згодом членами АК стали В.Антонович, Д.Багалій, В.Я.Гнатюк, І.Каманін, В.Липинський, М.П.Василенко та ін. Започаткувала серійні вид. "Жерела до історії України-Руси" (11 т.) та "Пам'ятки українсько-руської мови та літератури" (8 т.). Після Першої світової війни та поразки нац.-демократ. революції в Галичині (див. ЛИСТОПАДОВА НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНА РЕВОЛЮЦІЯ В ГАЛИЧИНІ 1918.) АК НТШ фактично припиняє діяльність і багато її чл. на чолі з М.Грушевським включаються в організацію АК ВУАН;

Археографічна комісія ВУАН.Ств. на межі 1918–19 як Постійна комісія з розгляду давніх актів для видання пам'яток мови, письменства та історії у складі історико-філол. від. УАН. Остаточно конституювалася 1921, об'єднавшись з Київ. археогр. комісією для розбору давніх актів. На чолі комісії стояли провідні вчені Д.Багалій (1918–19), В.Іконников (1921–23), М.Грушевський (1924– 31). Організаторами наук.-археогр. праці АК були також О.Левицький, М.П.Василенко, 0В.Модзалевський, О.Грушевський, С.Маслов, К.Лазаревська, В.Романовський, М.Довнар-Запольський, Й.Гермайзе, В.Перетц та ін. Форми, типи, концепція видання джерел, методики в цілому базувалися на досвіді попередніх АК. Передбачалося продовжити видання "Архива Юго-Западной России" під назвою "Архів України". Едиційний доробок АК ВУАН складає 15 т. неперіодичних та серійних вид. – "Український архів" та "Український археографічний збірник", "Пам'ятки українського письменства". Комісія розробила перші в укр. археографії узагальнюючі методичні принципи видання джерел (1926). З поч. 1930-х рр. замість корпусних вид. з давньої і нової історії та к-ри України у планах АК ВУАН провідне місце посідають тематичні публікації з історії соціально-екон. розвитку, "класової боротьби" та "соціалістичного будівництва";

Археографічна комісія Центрархіву УСРР– див. АРХЕОГРАФІЧНА КОМІСІЯ ЦЕНТРАЛЬНОГО АРХІВНОГО УПРАВЛІННЯ(АК ЦАУ). Ств. 1928 на чолі з М.Рубачем на противагу академічній АК для спрямування археогр. роботи архівів у "належному" політ. руслі. Важливим методичним доробком АК ЦАУ є розробка правил видання документів В.Романовським, М.Горбанем, В.Веретенниковим, П.Біликом (1929–31), методики описування актових книг (В.Романовський) та діловодних документів (В.Веретенников), розробка першої всеукр. програми створення серії археогр. довідників про склад і зміст усіх матеріалів, що входили до ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВНИЙ ФОНД УСРР/УРСР (ЄДАФ УСРР/УРСР) (1929);

Археографічна комісія АН УРСР.Ств. на базі Ін-ту історії АН УРСР 1969 на чолі з акад. А.Скабою як міжвідомчий координаційний центр у справі вид. документальних джерел. Об'єднала представників академічних, архів. установ, ун-тів. До складу Бюро АК АН УРСР входили К.Гуслистий, Ф.Шевченко, А.Шевелєв, В.Стрельський, О.Мітюков. Розроблено перспективний видавничий план АК (включав понад 40 т. документальних публікацій, 1972); були підготовлені до друку два вип. щорічника "Археографія України". АК АН УРСР, не опублікувавши фактично жодного із запланованих вид., невдовзі припинила свою діяльність;

Археографічна комісія АН УРСР (від 1994 – НАН України).Відновлена постановою Президії АН УРСР 5 жовт. 1987 у поновленому складі. Очолив АК чл.-кор. АН УРСР П.Сохань. На відроджену інституцію було покладено наук.-координаційне та методичне забезпечення археогр. роботи в Україні. Створення постійної штатної групи АК при Ін-ті історії АН УРСР із від-нями у Львові й Дніпропетровську (1989) дало можливість розгорнути широкомасштабну діяльність. Вирішальне значення мала організована АК перша Всеукр. нарада "Українська археографія: сучасний стан та перспективи розвитку" (груд. 1988), що поклала початок консолідації археографів, архівістів, джерелознавців в Україні та розробці чіткої концепції видання писемної історико-культ. спадщини України. Під егідою АК були проведені на заг.-укр. рівні конференції, наради, круглі столи (1990, 1991, 1992, 1995). АК розробила масштабний перспективний план видання документальних джерел і пам'яток, видає друкований орган – "Український археографічний щорічник". На базі АК створено ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ІМЕНІ М.ГРУШЕВСЬКОГО НАН УКРАЇНИ ім. М.Грушевського НАН України. У рамках видавничої програми АК та Ін-ту укр. археографії та джерелознавства вже побачило світ понад 300 видань.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Левицкий О.И. Пятидесятилетие Киевской комиссии для разбора древних актов (1843–1893). К., 1893
  2. Журба О.І. Київська археографічна комісія 1843–1921: Нарис історії і діяльності. К., 1993
  3. Едиційна археографія в Україні у XIX–XX ст.: Плани, проекти, програми видань, вип. 1. К., 1993
  4. Археографічна комісія та Інститут української археографії Академії наук України. 1988–1993. К., 1993
  5. Боряк Г.В. Національна архівна спадщина України та Державний реєстр "Археографічна Україніка": Архівні документальні ресурси та науково-інформаційні системи. К., 1995
  6. Матеріали ювілейної конференції, присвяченої 150-річчю Київської археографічної комісії (Київ–Седнів, 18–21 жовт. 1993 р.). К., 1997
  7. Український археографічний щорічник, вип. 1–4. К., 1992–99.

Посилання:
  • АНТОНОВИЧ ВОЛОДИМИР БОНІФАТІЙОВИЧ
  • АРХЕОГРАФІЧНА КОМІСІЯ ЦЕНТРАЛЬНОГО АРХІВНОГО УПРАВЛІННЯ
  • АРХЕОГРАФІЯ
  • АРХИВ ЮГО-ЗАПАДНОЙ РОССИИ
  • БАГАЛІЙ-ТАТАРИНОВА ОЛЬГА ДМИТРІВНА
  • ДОВНАР-ЗАПОЛЬСЬКИЙ МИТРОФАН ВІКТОРОВИЧ
  • ДЖИДЖОРА ІВАН
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • ГАЛИЧИНА
  • ГЕРМАЙЗЕ ОСИП ЮРІЙОВИЧ
  • ГНАТЮК ВОЛОДИМИР ЯКОВИЧ
  • ГОРБАНЬ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГРУШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ
  • ГРУШЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • ГУСЛИСТИЙ КОСТЬ ГРИГОРОВИЧ
  • ІКОННИКОВ ВОЛОДИМИР СТЕПАНОВИЧ
  • ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ІМЕНІ М.ГРУШЕВСЬКОГО НАН УКРАЇНИ
  • ІВАНИШЕВ МИКОЛА ДМИТРОВИЧ
  • КАМАНІН ІВАН МИХАЙЛОВИЧ
  • КОЛЕССА ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ
  • КОРДУБА МИРОН МИХАЙЛОВИЧ
  • КОСТОМАРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • КИЇВСЬКА АРХЕОГРАФІЧНА КОМІСІЯ
  • ЛАЗАРЕВСЬКА КАТЕРИНА ОЛЕКСАНДРIВНА
  • ЛАЗАРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР МАТВІЙОВИЧ
  • ЛЕВИЦЬКИЙ КОСТЬ АНТОНОВИЧ
  • ЛЕВИЦЬКИЙ ОРЕСТ ІВАНОВИЧ
  • ЛИПИНСЬКИЙ В'ЯЧЕСЛАВ (ВАЦЛАВ-ВІКЕНТІЙ) КАЗИМИРОВИЧ
  • ЛИСТОПАДОВА НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНА РЕВОЛЮЦІЯ В ГАЛИЧИНІ 1918.
  • МАСЛОВ СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ
  • НАДДНІПРЯНСЬКА УКРАЇНА, НАДДНІПРЯНЩИНА, ПРИДНІПРОВ'Я, ПОДНІПРОВ'Я
  • ПЕРЕТЦ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • РОМАНОВСЬКИЙ ВІКТОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • РУБАЧ МИХАЙЛО АБРАМОВИЧ
  • ШЕВЧЕНКО ФЕДІР ПАВЛОВИЧ
  • ШЕВЕЛЄВ АРНОЛЬД ГРИГОРОВИЧ
  • СКАБА АНДРІЙ ДАНИЛОВИЧ
  • СМАЛЬ-СТОЦЬКИЙ СТЕПАН ЙОСИПОВИЧ
  • СОХАНЬ ПАВЛО СТЕПАНОВИЧ
  • СТРЕЛЬСЬКИЙ ВЯЧЕСЛАВ ІЛЛІЧ
  • СТУДИНСЬКИЙ КИРИЛО ЙОСИПОВИЧ
  • ТОМАШІВСЬКИЙ СТЕПАН ТЕОДОРОВИЧ
  • ВАСИЛЕНКО МИКОЛА ПРОКОПОВИЧ
  • ВЕРЕТЕННИКОВ ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ
  • ВЛАДИМИРСЬКИЙ-БУДАНОВ МИХАЙЛО ФЛЕГОНТОВИЧ
  • ЖЕРЕЛА ДО ІСТОРІЇ УКРАЇНИ-РУСИ

  • Пов'язані терміни:
  • АРХЕОГРАФІЯ
  • БУЖИНСЬКИЙ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
  • ЄВФИМОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР СТЕПАНОВИЧ
  • ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ІМЕНІ М.ГРУШЕВСЬКОГО НАН УКРАЇНИ
  • ІСТОРИЧНО-АРХЕОГРАФІЧНИЙ ІНСТИТУТ ВУАН
  • ІСТОРИЧНА НАУКА В УКРАЇНІ ТА В УКРАЇНСЬКІЙ ДІАСПОРІ
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • МАРКОВИЧ ЯКІВ АНДРІЙОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)