ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

АРХІЄПИСКОП

  Бібліографічне посилання: Балабушевич Т.А. АРХІЄПИСКОП [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Arkhiiepyskop (останній перегляд: 16.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

АРХІЄПИСКОП

АРХІЄПИСКОП (від грец. – головний, старший та dрЯу‚прпт – наглядач, охоронець) – вищий духовний сан і титул у християн. церк. ієрархії. Виник у 2–3 ст. в добу виокремлення екзархатів і патріархатів. У різні істор. періоди і в різних патріархатах статус А. визначався по-різному. Вживався щодо митрополитів і патріархів. Ще 348 згадано А. Александра з Александрії. Халкідонський собор 451 (див. Собори вселенські) назвав Папу Льва I archiepiscopus universalis. Згодом титулатура пап містить титул archiepiscopus apostolicus. Від 4 ст. у Сх., а від 6 ст. в Зх. Церкві А. – почесний титул у важливіших ДІЄЦЕЗІЯ та ЄПАРХІЯ. Від 7 ст. – це титул деяких митрополитів (Кентербері у Великій Британії). У 8 ст. іспанський церк. діяч А. Севільї Ісидор у тв. "Etymologiа" ("Етимологія") визначив сан А., відтоді цей сан було поширено на всіх митрополитів Зх. Церкви. 999 у Польщі митрополита Радзима Гауденція у буллі Папи Сильвестра II названо А. На поч. 10 ст. в трактаті з канонічного права болонського монаха Граціана розрізнялися титули єпископа і А., однак згодом вони стали взаємозамінними. Від 9 ст. – це почесні титули митрополитів, напр., титул А. мав митрополит Краківський. В католицизмі після реформи 1957 це почесний сан, але: верховний А. – це титул митрополита, який очолює злучену з римо-католиками церкву, що не має власного патріархату. За ухвалами II Ватиканського собору (1962–65), верховний А. має щодо очолюваної ним церкви юрид. права, близькі до патріарших, є постійним чл. Синоду єпископів і за гідністю дорівнює католикосові. Єдиним великим А. був від 1963 митрополит Українська греко-католицька церква Йосип Сліпий. А. може бути митрополит або єпископ істор. архідієцезії, тобто не існуючої нині дієцезії: це члени рим. курії, нунції, деякі військовики Великої Британії, Іспанії, Італії. А. належать однакові з митрополитами права, за винятком права носити патерицю. В ін. церквах А. є вищим саном, доступним єпископові або пов'язаним з певною посадою. А. Кентерберійський – примас англіканської церкви Великої Британії, на чолі якої стоїть король або королева. У РПЦ цей почесний титул носять і понині.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Лебедев А.П. Духовенство древней вселенской церкви от времен апостольских до 9 в. М., 1905
  2. Поснов М. История Христианской Церкви. Брюссель, 1964
  3. Лінч Дж. Середньовічна церква. К., 1994.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ДІЄЦЕЗІЯ
  • ЕКЗАРХАТ РПЦ В УКРАЇНІ. ЕКЗАРХАТ
  • ЄПАРХІЯ
  • МИТРОПОЛИТ
  • ПАТРІАРХАТ
  • СОБОРИ ВСЕЛЕНСЬКІ
  • УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА

  • Пов'язані терміни:
  • АРХІЄПИСКОПСТВО
  • ЄПАРХІЯ
  • ПЛАНО КАРПІНІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)