ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

АРХІВ КОША ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ

  Бібліографічне посилання: Мицик Ю.А. АРХІВ КОША ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Arkhiv_Kosha (останній перегляд: 16.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

АРХІВ КОША ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ

АРХІВ КОША ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ – 1) у широкому розумінні: увесь комплекс документів центр. і місц. органів влади Запорозької Січі за весь період її існування (16–18 ст.). З багатьох причин чимало документів не збереглися, насамперед періоду т. зв. Старої Січі. Частина документів, переважно дипломатичне листування, міститься в архівосховищах різних країн (Росія, Польща, Туреччина, Швеція);

2) у вузькому значенні: добре збережений комплекс джерел, утворений внаслідок діяльності Коша Нової Запорозької Січі і особливо військ. канцелярії Війська Запороз. низового.

Після ліквідації Запороз. Січі (1775) архів конфісковано. Частину документів вивезено до Санкт-Петербурга, де вони, за деякими даними, і нині зберігаються (невідомо, в якій саме архів. установі), решту – до фортеці св. Єлизавети (Єлизаветград, нині Кіровоград), пізніше до Катеринослава (нині Дніпропетровськ), а в 40-х рр. 19 ст. – до Одеси. Тут його вперше використав А.Скальковський, а після його смерті й ін. дослідники дістали доступ до цього зібрання. Були видрукувані окремі документи. 1931 цю частину архіву перевезено до Харкова, потім до м. Златоуст (нині місто Челябінської обл., РФ), врешті (з 1944) вона склала фонд 229 ЦДІА України у Києві (365 справ, які охоплюють 1713–76 і дещо раніший час). У рад. період здійснено кілька спроб видати цей корпус документів, але через заборони вдалося видрукувати лише опис фонду (1931). Тільки в наші дні почала здійснюватися суцільна публікація справ фонду 229.

Фонд 229 – це насамперед внутр. документація Коша Запороз. Січі: універсали, накази, листи, статистичні матеріали, тобто переписи нас. та майна, реєстри збитків, заподіяних пошестями чи ординськими наскоками тощо. Чимало джерел стосуються листування Коша з Гетьманщиною, є документи, що вийшли з-під пера керівників Гетьманщини (гетьманів І.Мазепи, П.Орлика, Д.Апостола, К.Розумовського, полковників, ген. старшини). Документи не лише укр., а й рос. (імператорські укази і грамоти, накази й розпорядження, ордери командування рос. військ, Сенату, Синоду), польс., турец. й кримськотатар. походження.

Матеріали фонду 229 дають змогу всебічно висвітлити історію Нової Січі, її устрій, функціонування органів влади, особливості її військ. ладу і військ. мист-ва, принципи комплектування Війська Запорозького, біографії багатьох запорожців, особливо старшин. За ними можна також простежити процес заселення й освоєння запорожцями Пд. України, заснування ними хуторів, сіл та міст, буд-во правосл. храмів. Вони проливають світло на динаміку зростання чисельності міст і сіл, походження топонімів, систему господарювання на землях Запороз. Січі (розвиток хліборобства, скотарства, ремесел, торгівлі), лісокористування, природоохоронні заходи Коша. Є чимало даних про участь запорожців у нац.- визвол. рухах укр. народу, насамперед – ГАЙДАМАЦЬКИЙ РУХ, про боротьбу Коша проти колоніальної політики Російської імперії, втечі кріпаків на Запороз. Січ тощо. Дуже багато джерел стосується прикордонних конфліктів, взаємовідносин із сусідніми д-вами, дипломатичних зносин, діяльності розвідки і особливо ролі запорожців у російсько-турецькій війні 1735–1739 та російсько-турецькій війні 1768–1774. Матеріали є надзвичайно цінним джерелом не тільки з історії Запороз. Січі й України в цілому, а також Росії, Польщі, КРИМСЬКЕ ХАНСТВО, Молдови, Туреччини, всієї Сх. та Пд.- Сх. Європи.

Вид.: Гайдамацький рух на Україні у XVIII ст. К., 1971; Архів Коша Нової Запорозької Січі. Опис справ 1713– 1776. К., 1994; Архів Коша Нової Запорозької Січі: Корпус документів 1734–1775, т. 1–2. К., 1998–2000.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Апанович О.М. Архів Коша Запорозької Січі. "Архіви України", 1989, № 6
  2. Гісцова Л.З. Архів Коша Запорозького. Приватне листування Петра Калнишевського. "Київська старовина", 1992, № 3
  3. Скальковський А.О. Історія Нової Січі або останнього Коша Запорозького, ч. 1–3, Дніпропетровськ, 1994.

Посилання:
  • АПОСТОЛ ДАНИЛО ПАВЛОВИЧ
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬК
  • ГАЙДАМАЦЬКИЙ РУХ
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • ХАРКІВ
  • КІРОВОГРАД
  • КРИМСЬКЕ ХАНСТВО
  • КИЇВ
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • ОДЕСА
  • ОРЛИК ПИЛИП
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1735–1739
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1768–1774
  • РОЗУМОВСЬКИЙ КИРИЛО ГРИГОРОВИЧ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СКАЛЬКОВСЬКИЙ АПОЛЛОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • СИНОД
  • ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ГЕРМАЙЗЕ ОСИП ЮРІЙОВИЧ
  • ІСТОРИЧНА НАУКА В УКРАЇНІ ТА В УКРАЇНСЬКІЙ ДІАСПОРІ
  • КАТЕРИНОСЛАВСЬКА ГУБЕРНСЬКА ВЧЕНА АРХІВНА КОМІСІЯ
  • ЛЕТОПИСЬ ЕКАТЕРИНОСЛАВСКОЙ УЧЕНОЙ АРХИВНОЙ КОМИССИИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)