ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

АРХІВОЗНАВСТВО

  Бібліографічне посилання: Маркітан Л.П. АРХІВОЗНАВСТВО [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Arkhivoznavstvo (останній перегляд: 19.07.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

АРХІВОЗНАВСТВО

АРХІВОЗНАВСТВО (від лат. archivum – письмосховище) – наук. дисципліна, яка вивчає історію, теорію та практику архів. справи, її правові та екон. засади, пов'язана з археографією та ін. спеціальними історичними дисциплінами. Завданнями А. є, зокрема, розробка питань комплектування Нац. архів. фонду (НАФ) документами, експертиза, систематизація, збереження, наук.-тех. обробка, створення інформаційних систем та архів. менеджменту; вивчення питань, пов'язаних з появою нових видів документів, впровадження тех. засобів зберігання, реставрації та використання архів. матеріалів. Україна має давню архів. традицію (див. АРХІВИ В УКРАЇНІ). Як наук. дисципліна А. сформувалося в серед. 19 ст. і пов'язане з діяльністю археогр. комісій, заснуванням Центр. архіву давніх актів у Києві (1852), істор. архіву у Харкові (1880) та істор., архівно-бібліотечного від. Ген. секретаріату в справах освіти (1919). У рад. часи питаннями А. займалися центр. та місц. архів. установи, які з 1937 по 1960 підпорядковувалися НКВС–МВС, а також каф-ра архівознавства Київ. ун-ту (з 1944). Наукові дослідження висвітлювалися на сторінках фахових періодичних видань та наук. зб. Важливим етапом у розвитку А. стало відновлення державності України, демократизація архів. справи, ухвалення закону України "Про Національний архівний фонд і архівні установи" (1993), заснування фахових НДІ.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Романовський В. Нариси з архівознавства. Х., 1927
  2. Архівознавство. Х., 1932
  3. Мітюков О.Г. Радянське будівництво на Україні. 1917–1973. К., 1975
  4. Санцевич А.В. Роль архівів у розвитку історичної науки на сучасному етапі. "Архіви України", 1988, № 3
  5. Національна архівна інформаційна система. В кн.: Архівна та рукописна україніка. К., 1992
  6. Студії з архівної справи та документознавства, т. 1–3. К., 1996–98.

Посилання:
  • АРХЕОГРАФІЯ
  • АРХІВИ В УКРАЇНІ
  • СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ (СІД)

  • Пов'язані терміни:
  • АРХІВНА СПРАВА В УКРАЇНІ
  • АРХІВНІ ВИДАННЯ В УКРАЇНІ
  • АРХИВНОЕ ДЕЛО
  • БІБЛІОЛОГІЯ
  • БЄЛЯЄВ ІВАН ДМИТРОВИЧ
  • ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО ІСТОРИЧНЕ
  • ФОНОДОКУМЕНТОЗНАВСТВО
  • ФОТОДОКУМЕНТОЗНАВСТВО
  • ІНСТИТУТ АРХІВНОЇ НАУКИ
  • ИСТОРИЧЕСКИЕ ЗАПИСКИ
  • ІСТОРІОГРАФІЯ, ЯК ТЕРМІН
  • ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ
  • КРИП'ЯКЕВИЧ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • РУКОПИСНА ТА КНИЖКОВА СПАДЩИНА УКРАЇНИ
  • СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ (СІД)
  • СОХАНЕВИЧ СТЕФАН
  • СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ: ПИТАННЯ ТЕОРІЇ ТА МЕТОДИКИ
  • ВСЕУКРАЇНСЬКІ З'ЇЗДИ АРХІВІСТІВ
  • ЗАМЛИНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЗАПИСКИ ОДЕССКОГО ОБЩЕСТВА ИСТОРИИ И ДРЕВНОСТЕЙ
  • З'ЇЗДИ АРХІВНИХ ПРАЦІВНИКІВ УСРР 1926 ТА 1931


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)