Бібліографічне посилання: Плахонін А.Г. АРПАДИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Arpady_rid (останній перегляд: 20.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

АРПАДИ АРПАДИ, їхні династичні зв'язки з Рюриковичами. А. – династія князів (889–1000) угрів та королів (1000–1301) Угорщина. За свідченням "Повість временних літ (ХІІ ст.)", племена угрів на чолі з Алмошем, переселяючись у 9 ст. з причорномор. степів до Паннонії (зх. ч. сучасної Угорщини, пн. ч. Хорватії і сх. ч. Австрії), зупинилися біля Києва. З 11 ст. встановлюються династичні зв'язки між А. та Рюриковичами. Король Андраш I (1046–60) був одружений з АНАСТАСІЯ ЯРОСЛАВНА донькою Ярослав Мудрий донька Бели I (1060–63) Ланка стала дружиною Ростислав Володимирович, донька Ласло I Святого (1077–95) вийшла заміж за волин. кн. Ярослава Святополчича. Король Коломан (1095–1114) був одружений з Євфимією Володимирівною, донькою Володимира Мономаха, а його син Алмош – з Предиславою, донькою Святополка Ізяславича. Онука Мономаха 0Єфросинія Мстиславна була дружиною короля Гези II, а їхній син Стефан III був заручений з дочкою галицького кн. Ярослава Володимировича. Син короля Андраша II Андрій був одружений з донькою 0Мстислава Мстиславича Удатного Марією. За рус. князів вийшли заміж доньки сина Андраша II Бели IV: Констанція стала дружиною Льва Даниловича, Анна – Ростислава Михайловича. Діти від останнього шлюбу влилися до правлячого прошарку Угорщини, започаткувавши династію банів Мачви (рівнина в пн.-зх. ч. Сербії).

Тісні зв'язки з політ. елітою Давньорус. д-ви (див. Київська Русь) давали змогу А. активно втручатися у внутр. життя Русі, зокрема обстоювати свої права на Галицьке князівство. На столі у Галичі (давньому) певний час сиділи син Бели III Андраш II, його сини Коломан та Андрій. Лише після кількох десятиріч боротьби з королем Белою IV Данило Галицький зміг відстояти незалежність Галицько-Волинського князівства. На рубежі 13–14 ст., після згасання династії А., угорський стіл посіла Анжуйська династія (з 1301 р.).