ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

АРТЕМ (СЕРГЄЄВ ФЕДІР АНДРІЙОВИЧ)

  Бібліографічне посилання: Ганжа О.І. АРТЕМ (Сергєєв Федір Андрійович) [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Artem_F (останній перегляд: 20.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

АРТЕМ (СЕРГЄЄВ ФЕДІР АНДРІЙОВИЧ)

АРТЕМ (Сергєєв Федір Андрійович) (справжнє прізвище, ім'я та по батькові Сергєєв Федір Андрійович; 18(06).03. 1883–24.07. 1921) – революціонер, держ. та профспілковий діяч рад. періоду. Н. в с. Глєбово (нині село Глєбовщина Курської обл., РФ) в заможній сел. родині. 1901–02 навч. у Вищому тех. уч-щі в Москві, звідки виключений за революц. діяльність. Від 1902 – чл. РСДРП, 1903 – агент газ. " Искра" в Україні. 1905 очолив Харків. більшовицьку орг-цію, від якої був обраний делегатом на IV з'їзд партії, де підтримав позицію В.Леніна. Заарештований в берез. 1907, за вироком суду з 1909 – на засланні в Сибіру, звідки в серп. 1910 втік до Австралії.

Після Лютн. революції в трав. 1917 вернувся в Росію, а звідти – до України. Від лип. 1917 – секретар Донецько-Криворізької обласної орг-ції РСДРП(б) та Харків. обласного бюро профспілки металістів. У жовт. 1917 очолив більшовицьку фракцію Харків. ради робітн. депутатів. У листоп. 1917 – голова Харків. ради робітн. і солдатських депутатів, голова губернського ревкому. Один з організаторів більшовицького збройного повстання у Харкові. На I (Харків.) Всеукр. з'їзді рад (груд. 1917) увійшов до складу Народного секретаріату (нар. секретар у справах пром-сті і торгівлі).

У лют. – квіт. 1918 – голова Раднаркому ДОНЕЦЬКО-КРИВОРІЗЬКА РАДЯНСЬКА РЕСПУБЛІКА (ДКРР). У верес. 1918 обраний до складу Центр. військ.-революц. к-ту України. У листоп. 1918 – берез. 1919 – заст. голови та нарком рад. пропаганди Тимчасовий робітничо-селянський уряд України України. На III з'їзді КП(б)У (1919) обраний чл. ЦК КП(б)У. 1920 – голова Донец. губернського виконавчого к-ту. Від листоп. 1920 – секретар Моск. к-ту РКП(б). Від лют. 1921 – голова ЦК Всерос. союзу гірничих робітників. Делегат II–Х більшовицьких парт. з'їздів, чл. ЦК РКП(б) з 1920, делегат II–III конгресів Комінтерну (див. ІНТЕРНАЦІОНАЛ II). Чл. ВЦВК.

Загинув 1921 у катастрофі. Похований у Москві, біля Кремлівської стіни.

1924 на честь А. м. Бахмут перейменовано на Артемівськ.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Загорський П. Революційна діяльність Артема (Ф.А.Сергєєва). К., 1957
  2. Артем на Украине: Документы и материалы. Х.,1961.

Посилання:
  • АРТЕМІВСЬК (БАХМУТ)
  • ДОНЕЦЬКО-КРИВОРІЗЬКА РАДЯНСЬКА РЕСПУБЛІКА (ДКРР)
  • ІНТЕРНАЦІОНАЛ II
  • ИСКРА
  • ХАРКІВ
  • ЛЕНІН ВОЛОДИМИР ІЛЛІЧ
  • НАРОДНИЙ СЕКРЕТАРІАТ
  • ТИМЧАСОВИЙ РОБІТНИЧО-СЕЛЯНСЬКИЙ УРЯД УКРАЇНИ
  • УКРАЇНКА, МІСТО КИЇВСЬКОЇ ОБЛ.

  • Пов'язані терміни:
  • АРТЕМІВСЬК (БАХМУТ)
  • ДОНЕЦЬКО-КРИВОРІЗЬКА РАДЯНСЬКА РЕСПУБЛІКА (ДКРР)
  • ДОНЕЦЬКА ГУБЕРНІЯ
  • НАРОДНИЙ СЕКРЕТАРІАТ
  • ОРГБЮРО ЦК КП(Б)У
  • ПОЛІТБЮРО ЦК КПУ, ПОЛІТИЧНЕ БЮРО ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ
  • СВЯТОГІРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК
  • ВПЕРЕД
  • ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ВІЙСЬКОВО-РЕВОЛЮЦІЙНИЙ КОМІТЕТ (ВЦВРК)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)