ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

АРТИЛЕРІЯ

  Бібліографічне посилання: Ясь О.В. АРТИЛЕРІЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Artyleriia (останній перегляд: 24.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

АРТИЛЕРІЯ

АРТИЛЕРІЯ (франц. artillerie, від пізньолат. artillum – снаряд, машина) – 1) рід сухопутних військ, який від доби пізнього середньовіччя до серед. 20 ст. складав їх гол. вогневу силу; 2) сукупність певного типу предметів і засобів військ. озброєння; 3) наука про устрій, організацію та бойове застосування артилер. озброєння.

А. як засіб військ. озброєння виникла в Зх. Європі протягом 14 – поч. 15 ст. У розвитку А. виділяють два етапи: гладкоствольної А. (14 – поч. 19 ст.) та нарізної А. (з 19 ст.). Спершу А. поділялася на фортечну, польову та мор. Зі створенням масових регулярних армій та диференціацією функцій, завдань і зростанням вогневої потужності артилер. озброєння почали розрізняти А. різних видів призначення (армійська, корпусна, дивізійна, полкова, батальйонна тощо), а також наземну, мор. й зенітну.

На зх.-укр. землях А. з'явилася наприкінці 14 ст. 1468 у Львові створено гарматну ливарню, яка постачала артилер. озброєння. За ЛЮСТРАЦІЯ 1552 артилер. озброєння Київ. замку складалося із 100 дрібнокаліберних та 16 великих мідних гармат. Від 2-ї пол. 16 ст. польова А. ("армата") перебувала на озброєнні козац. війська. За доби Б.Хмельницького козац. військо мало численну та спеціально організовану А., яку обслуговувала гарматна обслуга (понад 300 осіб). У БЕРЕСТЕЦЬКА БИТВА 1651 р. козац. військо мало понад 100 гармат. Очолював А. у війську Хмельницького генеральний обозний, до штабу якого належали гарматний осавул, хорунжий і писар. Артилер. озброєння за гетьманування Б.Хмельницького зберігалося у Переяславі (нині м. Переяслав-Хмельницький), за Ю.Хмельницького – у Корсуні (нині м. Корсунь-Шевченківський), за І.Брюховецького – у ЛОХВИЦІ та Ромнах, за І. Самойловича і пізніше – у Коропі. Після Полтавської битви 1709 рос. цар Петро I конфіскував гармати з полкових міст. Спроби відновити козац. А. здійснювалися за гетьманування І.Скоропадського та Д.Апостола.

1915–17 у Києві існувало Миколаївське артилер. уч-ще, більшість випускників якого служили в частинах гетьман. війська П.Скоропадського та Добровольчої армії. За часів нац.-визвол. змагань у складі Армії Української Народної Республіки були спец. артилер. частини (кінно-гірський гарматний полк під командою О.Алмазова у складі 1-ї Запоріз. д-зії ("алмазовці"), Гарматна бригада київ. Січові стрільці та ін.). В Українській Галицькій армії було 12 артилер. частин (понад 300 гармат), які складалися з колиш. артилер. обслуг австрійс. війська. А. відігравала важливу роль у проведенні наступальних операцій та обороні під час Першої світової війни та ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945. Із впровадженням після 1945 ракетного озброєння, реактивної авіації та зброї масового знищення А. втрачає своє колиш. значення ударної вогневої сили.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Карелин И. Старинные пушки. "Записки Одесского общества истории и древностей", 1872, т. 8
  2. Бранденбург Н.Е. Исторический каталог С.-Петербургского артиллерийского музея, ч. 1–3. СПб., 1877–89
  3. Нилус А.А. История материальной части артиллерии, ч. 1–2. СПб., 1904
  4. Струков Д.П. Путеводитель по артиллерийскому историческому музею. СПб., 1912
  5. Крип'якевич І. Студії над державою Богдана Хмельницького. "ЗНТШ", 1931, т. 151
  6. І.К. [Крип'якевич І.]Початки артилерії на Україні: XIV–XVII ст. "Літопис Червоної Калини", 1932, № 1
  7. Його ж. З історії козацької артилерії. "Літопис Червоної Калини", 1932, № 2
  8. Його ж. Українська артилерія в часи Б.Хмельницького. "Літопис Червоної Калини", 1932, № 4
  9. Історія січових стрільців 1917–1919. Львів, 1937
  10. Сборник исследований и материалов Артиллерийского исторического музея Красной Армии, т. 1. М.– Л., 1940
  11. Рубцов Н.Н. История литейного производства в СССР, ч. 1. М.– Л., 1947
  12. История артиллерии, вып. 1. М., 1952
  13. Сидоренко В.О. З історії селянсько-козацької артилерії часів визвольної війни українського народу 1648–1654 рр. "Праці Київського історичного музею", 1958, т. 1
  14. История отечественной артиллерии, т. 1–2, кн. 1–5. М.–Л., 1959–70
  15. Hubicki W. Pierwszy drukarz Moskwy i Lwоwa konstruktorem armat: nieznany list Iwana Fedorowicza. "Kwartalnik historii nauki i techniki", 1968, N 1
  16. Nowak T. Fortyfikacje i artyleria Kamienca Podolskiego. "Studia i materiały do historii wojskowośсi", t. 19, N 1
  17. Отечественная артиллерия: 600 лет. М., 1986
  18. Палієнко В.І. Заціліла гармата. "Пам'ятки України", 1991, № 6
  19. Його ж. Київська артилерія в національно-визвольній боротьбі українського народу другої половини 14 – початку 18 ст. В кн.: Українська козацька держава: Витоки та шляхи історичного розвитку. К., 1991
  20. Історія українського війська, т. 1–2. Львів, 1992–96
  21. Палієнко В.І. Київські гармати. "Старожитності", 1992, № 15
  22. Фролов Б. Реліквії військової історії. "Київська старовина", 1993, № 1
  23. Палієнко В. Українська артилерія в музеях Росії. "Пам'ятки України", 1994, № 1/2
  24. Петрів Р. Сіль, гармати і папір…: З історії розвитку економіки Галичини 18 ст. "Дзвін", 1994, № 4
  25. Палієнко В. З історії української артилерії. "Київ", 1995, № 1
  26. Шевченко В. Фортифікаційні ідеї Альбрехта Дюрера: Втілення в Україні. "Пам'ятки України", 1998, № 3/4.

Посилання:
  • АЛМАЗОВ ОЛЕКСІЙ ДМИТРОВИЧ
  • АПОСТОЛ ДАНИЛО ПАВЛОВИЧ
  • АРМІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • БЕРЕСТЕЦЬКА БИТВА 1651 Р.
  • БРЮХОВЕЦЬКИЙ ІВАН МАРТИНОВИЧ
  • ДОБРОВОЛЬЧА АРМІЯ
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ ОБОЗНИЙ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ЮРІЙ
  • КОРОП
  • КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ
  • КИЇВ
  • ЛОХВИЦЯ
  • ЛЬВІВ
  • ЛЮСТРАЦІЯ
  • ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • ПОЛТАВСЬКА БИТВА 1709
  • РОМНИ
  • САМОЙЛОВИЧ ІВАН САМІЙЛОВИЧ
  • СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
  • СІЧОВІ СТРІЛЬЦІ
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ІВАН ІЛЛІЧ
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА ГАЛИЦЬКА АРМІЯ (УГА)

  • Пов'язані терміни:
  • ГАКІВНИЦЯ
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ ОБОЗНИЙ
  • КАМ'ЯНСЬКА СІЧ
  • КАНЦЕЛЯРІЯ ГЕНЕРАЛЬНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ АРТИЛЕРІЇ
  • КАНІВ
  • КОДАЦЬКА ОБЛОГА 1648
  • КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ ПЕТРО КОНОНОВИЧ
  • КОРОП
  • КОЗАЦЬКІ ВІЙСЬКА
  • НОВА СІЧ
  • ОБОЗНИЙ
  • ПИЛЯВЕЦЬКА БИТВА 1648
  • РІШИТЕЛЬНІ ПУНКТИ 1728
  • ТОМИЛЕНКО ВАСИЛЬ
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ
  • ЗБРОЯ
  • ЖОВТОВОДСЬКА БИТВА 1648


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)