ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

АТЕЇЗМ

  Бібліографічне посилання: Ясь О.В. АТЕЇЗМ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Ateizm (останній перегляд: 23.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

АТЕЇЗМ

АТЕЇЗМ (франц. Athéisme; від грец. άϑεός – безбожний) – термін для позначення: 1) різноманітних радикальних форм заперечення реліг. уявлень, культів та віри у надприродні сили, яке спирається на ствердження самоцінності буття світу і людини; 2) системи поглядів із доказовою критикою реліг. ідеології, спрямованою на спростування церк. догматів на засадах протиставлення наук. та реліг. розуміння світу.

А. зародився в добу античності. За часів середньовіччя елементи А. спостерігалися переважно в нар. єретичних рухах. У модерний час (Новий час) А. особливо пропагували франц. мислителі (ВОЛЬТЕР, Д.Дідро, Ж.Ламетрі, Ж.Мельє та ін.). Поступ А. здебільшого пов'язують із розвитком наук. знань. Водночас А. відігравав неабияку роль в утвердженні наук. методу мислення, звільнення та Секуляризація мист-ва, моралі, права, філософії й політики від догматичних форм мислення. На ґрунті А. сформувалися наук.-істор. уявлення, які спростовували догмати про походження влади від Бога та про її священний і недоторканний характер, про незмінність сусп. порядку тощо. У 19 ст. атеїстичних переконань дотримувалося чимало представників революц. та нац.-визвол. руху в Російській імперії, у т. ч. на укр. землях. Великий вплив на поширення А. справили праці нім. філософа Л.Фейєрбаха.

Тотальної, гіпертрофованої та вульгаризованої форми набув А. за рад. часів (див. СРСР). Тоді в УРСР проводилися масштабні атеїстичні кампанії: ліквідація церков і монастирів, переслідування служителів культу та громад віруючих, масове, насильницьке впровадження А. в освіту, повсякденне життя та масову свідомість. 1925 створено Спілку безбожників, від 1929 – Спілку войовничих безбожників (див. також КАМПАНІЯ З ВИЛУЧЕННЯ В УСРР ЦЕРКОВНИХ ЦІННОСТЕЙ 1922).

Розрізняють радикальний А., який повністю заперечує будь-яке існування Бога поза свідомістю (у свідомості може бути ідея, поняття, уявлення Бога), та агностичний, котрий піддає сумніву думку, що Бог, якщо він існує поза свідомістю, у тій чи ін. мірі може бути пізнаний людьми. Радикальний А. характерний для прибічників матеріалізму, особливо для марксизму, та позитивізму (див. МАРКСИЗМ В ІСТОРИЧНІЙ НАУЦІ, Позитивізм в історичній науці). Агностичний А. був поширений серед давньогрец. філософів і представлений деякими досократиками (Демокріт та ін.), софістами (Протагор, Горгій та ін.), Епікуром і його школою, скептиками та ін. У сучасній етиці побутує постулативний А., який проголошує віру в Божественного законодавця несумісною з етикою цінностей (нім. філософ Н.Гартман та ін.). Із серед. 20 ст. новітні форми А. репрезентовані у творах А.Камю, Сартр Жан-Поль, А.Азимова та ін. Сучасний А. розглядає релігію в цілому як ілюзорну форму свідомості.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Маутнер Ф. Атеизм в эпоху Великой французской революции. М.–Л., 1924
  2. Грекулов Е.Ф. Секуляризация церковных имений в России. М., 1928
  3. Вороницын И.П. История атеизма. Рязань, 1930
  4. Ле-Дантек Ф. Атеизм. М., 1930
  5. Вопросы истории религии и атеизма, т. 1–8. М., 1950–60
  6. Robertson J.M. Short history of free thought. New York, 1957
  7. Народ про релігію. К., 1958
  8. Францев Ю.П. У истоков религии и свободомыслия. М., 1959
  9. Танчер В.К. Основи атеїзму. К., 1961
  10. Питання атеїзму: Міжвідомчий науковий збірник, вип. 1–3. К., 1965–68
  11. Войтко В.І. Основи атеїзму. К., 1966
  12. Біля райських воріт: Збірник атеїстичного фольклору українського населення Карпат. Ужгород, 1980
  13. Голобін В.М. Історична спадщина скиту Манявського та її вплив на формування вільнодумства та елементів атеїзму. В кн.: Прогресивна суспільно-політична думка в боротьбі проти феодальної реакції та католицько-уніатської експансії на Україні. Львів, 1988
  14. Камю А. Бунтующий человек. М., 1990
  15. Сартр Ж.-П. Дьявол и Господь. В кн.: Сартр Ж.-П. Стена. М., 1992.

Посилання:
  • АНТИЧНІСТЬ
  • ФЕЙЄРБАХ ЛЮДВІГ-АНДРЕАС
  • КАМПАНІЯ З ВИЛУЧЕННЯ В УСРР ЦЕРКОВНИХ ЦІННОСТЕЙ 1922
  • ПОЗИТИВІЗМ В ІСТОРИЧНІЙ НАУЦІ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • САРТР ЖАН-ПОЛЬ
  • СЕКУЛЯРИЗАЦІЯ
  • СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ВОЛЬТЕР

  • Пов'язані терміни:
  • АНТИКЛЕРИКАЛІЗМ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)