ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

АВСТРІЯ

  Бібліографічне посилання: Кривець Н.В. АВСТРІЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Avstriia (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

АВСТРІЯ

АВСТРІЯ (Österreich), Австрійська Республіка – д-ва в Центр. Європі, в бас. Дунаю. Пл. 83,9 тис. км 2. Нас. 8,151 млн осіб (2001). Столиця – Відень. Офіц. мова – нім. А. – федеративна республіка, складається з 9 федеральних земель: Бургенланд, Відень, Верхня Австрія, Зальцбург, Каринтія, Нижня Австрія, Тироль, Форарльберг, Штирія. Глава д-ви – федеральний президент. Законодавчий орган – двопалатний парламент (нац. рада й федеральна рада). В А. сформована багатопарт. система.

У 6–7 ст. тер. А. населяли герм. та слов'ян. племена. А. постала із т. зв. Сх. Марки Карла Великого. Від 976 до 1246 А. правили Бабенсберги. 1276–78 австрійс. землі захопив Рудольф I Габсбург (див. Габсбурги). Наприкінці 14 ст. А. була одним із найбільших князівств "Священної Римської імперії германської нації". 1526 до Австрійс. монархії увійшли Чехія й Угорщина, в складі останньої – пн.-зх. ч. Закарпатської України; пд.-сх. ч. Закарпаття була приєднана згідно рішень КАРЛОВИЦЬКИЙ КОНГРЕС–1699. Пізніше до А. відійшли Галичина (1772) і Буковина (1774) та ін. землі. 1867 Австрійс. імперія перетворилася на дуалістичну (двоєдину) монархію – Австро-Угорщину. Після падіння династії Габсбургів та розпаду Австро-Угорщини 1918 на її тер. утворилася низка самостійних д-в. 12 листоп. 1918 А. була проголошена республікою.

Українці в Австрії.

Історія укр.-австрійс. зв'язків сягає 10– 12 ст. Наприкінці 18 ст., коли до Австрійс. імперії увійшли зх.-укр. землі – Галичина та Буковина,– укр.-австрійс. відносини помітно розширилися. Відень тривалий час був місцем формування зх.-укр. еліти – тут було створено видавничий центр, у заснуванні якого на поч. 70-х рр. 19 ст. провідну роль відіграли М. Драгоманов, С. Подолинський, М.Кулябко-Корецький, Остап Терлецький; у навч. закладах одержувало освіту багато майбутніх видатних діячів укр. к-ри. Наприкінці Першої світової війни почалася масова еміграція укр. нас., політ., громад.-культ. діячів Галичини й Буковини в зх. області Австро-Угорщини. Поразка української революції 1917–1921 спричинила нову хвилю політ. еміграції з України до Відня, який став центром політ. та культ. діяльності укр. емігрантів. На той час у столиці А. перебували М. Грушевський, В. Винниченко, ЛИПИНСЬКИЙ В'ячеслав (Вацлав-Вікентій) Казимирович, Є. Чикаленко, П.Чижевський та ін. відомі політ. діячі. 1919–25 укр. студенти навчалися в австрійс. навч. закладах Відня, Граца, Леобена, Інсбрука. В А. проживали відомі укр. вчені, літератори, музиканти: ДНІСТРЯНСЬКИЙ Станіслав Северинович, С. Рудницький, О. Колесса, Д. Антонович, О. Олесь, КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ Антін Владиславович, Н.Нижанківський та ін.

Нині в А. – бл. 5 тис. осіб укр. походження. Дипломатичні відносини України з А. встановлено 24 січ. 1992. Сьогодні обидві д-ви приділяють особливу увагу двосторонній співпраці у галузі науки та к-ри. 1992 у Відні засноване Австрійс.-укр. т-во, яке має зв'язки з т-вом "Україна–Австрія" у Чернівцях. 1992 у Львові утворено філіал Австрійс. ін-ту Сх. та Пд.-Сх. Європи, що допомагає встановленню контактів між укр. та австрійс. науковцями. У Києві, Львові, Чернівцях та Харкові ді- ють австрійс. б-ки.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Наріжний С. Українська еміграція. Прага, 1942
  2. Пристер Е. Краткая история Австрии. М., 1952
  3. Всемирная история, т. 4. М., 1958
  4. Маруняк В. Українська еміграція в Німеччині і Австрії по другій світовій війні, т. 1. Мюнхен, 1985
  5. Порівняльний аналіз політичних структур Австрії та України. Львів, 1996
  6. Австрия. Факты и цифры. Вена, 1997
  7. Трощинський В.П., Шевченко А.А. Українці в світі. К., 1999.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АНТОНОВИЧ ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • БУКОВИНА
  • ЧИКАЛЕНКО ЄВГЕН ХАРЛАМПОВИЧ
  • ЧИЖЕВСЬКИЙ ПАВЛО ІВАНОВИЧ
  • ДНІСТРЯНСЬКИЙ СТАНІСЛАВ СЕВЕРИНОВИЧ
  • ДРАГОМАНОВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ГАЛИЧИНА
  • ГРУШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ
  • ГАБСБУРГИ
  • КАРЛОВИЦЬКИЙ КОНГРЕС 1698–1699
  • КОЛЕССА ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ АНТІН ВЛАДИСЛАВОВИЧ
  • ЛИПИНСЬКИЙ В'ЯЧЕСЛАВ (ВАЦЛАВ-ВІКЕНТІЙ) КАЗИМИРОВИЧ
  • ОЛЕСЬ ОЛЕКСАНДР
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПОДОЛИНСЬКИЙ СЕРГІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • РУДНИЦЬКИЙ СТЕПАН ЛЬВОВИЧ
  • СВЯЩЕННА РИМСЬКА ІМПЕРІЯ ГЕРМАНСЬКОЇ НАЦІЇ
  • ТЕРЛЕЦЬКИЙ ОСТАП СТЕПАНОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1917-1920)
  • ВІДЕНЬ
  • ВИННИЧЕНКО ВОЛОДИМИР КИРИЛОВИЧ
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ

  • Пов'язані терміни:
  • АБДУЛ-ГАМІД І
  • АСИМІЛЯЦІЯ
  • АВСТРІЙСЬКА ВАЛЮТА
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • АВСТРОСЛАВІЗМ
  • ГАЛИЧО-РУСЬКИЙ ВІСНИК
  • КУТУЗОВ МИХАЙЛО ІЛАРІОНОВИЧ
  • ПОДІЛЬСЬКЕ ВОЄВОДСТВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)