ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

АЗОВСЬКЕ СИДІННЯ

  Бібліографічне посилання: Панашенко В.В. АЗОВСЬКЕ СИДІННЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Azovske_sydinnia (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

АЗОВСЬКЕ СИДІННЯ

"АЗОВСЬКЕ СИДІННЯ" 1637 1642 – оборона донськими і запороз. козаками фортеці Азов протягом 1637–42. У 30-х рр. 17 ст. турец. фортеця Азов була міцним форпостом для крим. татар і ногайців у їх спустошливих нападах на рос. та укр. землі. Навесні 1637 донські козаки, довідавшись про наміри Османської імперії витіснити їх з Дону, вирішили випередити противника і відвоювати фортецю Азов. До них приєдналися запороз. козаки. 18 черв. об'єднаними силами козаки розпочали штурм фортеці. Не витримавши натиску, турец. гарнізон відступив у степ. Здобувши Азов, козаки визволили бл. 2 тис. невільників-земляків.

5 років козаки "сиділи" в Азові, успішно відбиваючи напади турец. військ. Проте їхнє становище ускладнювалося нестачею харчів, одягу і військ. спорядження. Царський уряд, до якого козаки звернулися по допомогу, відмовив їм, оскільки не хотів загострювати відносини з Туреччиною. Порта не могла змиритися з втратою Азова і готувалася до реваншу. Влітку 1641 очолювана 4 пашами турец. армія і крим. військо на чолі з ханом, а також кілька тис. нім. найманців, всього понад 240 тис. вояків, рушили на Азов морем і суходолом. Хоча сили були далеко не рівні (заг. чисельність гарнізону становила лише 5–6 тис.), оборона Азова тривала кілька місяців. 27 верес. турец. армія відступила. Ціною неймовірних зусиль відстоявши фортецю, козаки вдруге звернулися до царського уряду з пропозицією взяти Азов під свою оборону. Однак і цього разу допомога не надійшла. Навесні 1642, дізнавшись про підготовку нового походу турец. сил на Азов, козаки вивезли гармати, зруйнували всі укріплення і 18 черв. 1642 залишили фортецю.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Смирнов Н. А. Россия и Турция в XVI–XVII вв., т. 2. М., 1946
  2. Голобуцкий В.А. Запорожское казачество. К., 1957
  3. Попов М. Я. Азовское сиденье. М., 1961
  4. Панашенко В.В. Спільна боротьба запорозьких і донських козаків проти кримських і османських феодалів-завойовників (XVI – перша половина XVII ст.). "УІЖ", 1979, № 4.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АЗОВ
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ

  • Пов'язані терміни:
  • АЗОВ
  • АЗОВСЬКИЙ ЕЙЯЛЕТ
  • ДОНСЬКІ КОЗАКИ
  • ЕВЛІЯ ЧЕЛЕБІ
  • МИКИТИНСЬКА СІЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)