ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БАБИЧ МИХАЙЛО ПАВЛОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Петренко Є.Д. БАБИЧ Михайло Павлович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Babych_M (останній перегляд: 21.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БАБИЧ МИХАЙЛО ПАВЛОВИЧ

БАБИЧ Михайло Павлович (22. 07.1844–07.08.1918) – наказний отаман Кубанського козацького війська (ККВ) від 3 лют. 1908 по 26 берез. 1917. Перший (од часу створення Кубанського війська) отаман-кубанець з родових кубанських козаків. Н. в сім'ї ген. П. Бабича. Закінчив Михайлівський кадетський корпус у Воронежі (нині місто в РФ). Службу почав 1862 в Тарутинському батальйоні. 1863 направлений на Кавказ, брав участь у поході проти горців, потім служив в армійських стройових частинах. Перебував у складі Єреванського загону під час російсько-турецької війни 1877–1878, штурмував фортецю Баязет (нині місто в Туреччині), одержав чин капітана. 1880–81 брав участь у бойових діях проти ахалтекинців під командуванням ген. М. Скобелєва. 1888 призначений командиром 4-го Кубанського пластунського батальйону, від 1891 Новобаязетського і 156-го Єлизаветського піх. полків, одержав чин полковника. 1897 – отаман Єкатеринодарського від. Кубанської обл. 1899 одержав чин генерал-майора і переведений на посаду пом. наказного отамана. Від груд. 1906 до 1908 – військ. губернатор області. 1907 за відмінну службу надано чин генерал-лейтенанта. У лют. 1908 за поданням намісника царя на Кавказі призначений наказним отаманом Кубанського козац. війська. Поміж козацтва Б. був знаний як добрий адміністратор і безкорислива людина. У його формулярному списку в графі про майновий стан записано: "Крім утримання по службі, нічого не має". У берез. 1917 у зв'язку з хворобою наказом Тимчасового уряду звільнений зі служби з мундиром і пенсією. 7 серп. 1918 відставний 74-річний отаман був страчений більшовиками у м. П'ятигорськ (нині місто Ставропольського краю, РФ), біля підніжжя гори Машук.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Казачий словарь-справочник, т. 1. Кливленд, США, 1966
  2. Екатеринодар–Краснодар 1793–1993. Два века города в датах, событиях, воспоминаниях: Материалы к Летописи. Краснодар, 1993
  3. Энциклопедический словарь по истории Кубани с древнейших времен до октября 1917. Краснодар, 1997.

Посилання:
  • КУБАНСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО (ККВ)
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1877–1878
  • ТИМЧАСОВИЙ УРЯД

  • Пов'язані терміни:
  • КУБАНСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО (ККВ)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)