ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БАХМУТСЬКА ПРОВІНЦІЯ

  Бібліографічне посилання: Панашенко В.В. БАХМУТСЬКА ПРОВІНЦІЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bakhmutska_provintsiia (останній перегляд: 19.01.2017)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БАХМУТСЬКА ПРОВІНЦІЯ

БАХМУТСЬКА ПРОВІНЦІЯ – адм.-тер. одиниця пн. ч. укр. степів 18 ст. Ств. 1719 на базі Бахмутського пов. Азовської губернії (з 1725 – Воронезька губ.). З 1710 в Бахмуті (нині Артемівськ) діяла воєводська, а з 1719 – провінційна канцелярія. 1765–74 Б.п. входила до складу першої Новоросійської губернії як повіт, що складався з Бахмутського і Самарського гусарських полків, Луганського пікінерського полку, держ. і поміщицьких сіл. 1775 Бахмутський пов. знову відійшов до Азовської губ., в якій була відновлена Б.п., що вмістила Бахмутський пов. і Слов'яно-Сербію. 1776 після приєднання до Азовської губ. земель Вольностей Війська Запорозького низового відбулися нові зміни в адм.-тер. устрої Б.п. До її складу ввійшли Бахмутський пов. (держ. й поміщицькі слободи, 16 рот поселенського Бахмутського полку); Торський пов. (м. Тор, нині 0Слов'янськ, Райгородок, нині с-ще міськ. типу, Маяки, нині село Слов'янського р-ну, усі Донец. обл.); пов. фортеці св. Дм. Ростовського (нині м. Ростов-на-Дону, РФ), Таганрозький пов. (слободи Покровська, Троїцька, Микільська); Нова Дніпровська лінія (фортеці Олександрівська, нині м. Запоріжжя; Микитинська, нині смт Комишуваха Оріхівського р-ну; Кирилівська, поблизу сучасного с. Гусарка Куйбишевського р-ну, усі Запоріз. обл.; Захар'ївська, нині с. Захарівка Першотравневого р-ну Донец. обл. та Петрівська, нині с. Новопетрівка Бердянського р-ну Запоріз. обл.); повіти, ств. на основі запороз. паланок – Самарський, Личківський, Кінсьководівський, Кальміуський, Протовчанський і Барвінкостінківський. 1782 Б.п. ліквідована, як і ін. провінції, у зв'язку з запровадженням в Російській імперії поділу на губернії і повіти.


Література:
  1. Полное собрание законов Российской империи. Отделение 1, т. 5. № 3380; т. 7. № 4700; т. 17. № 12376; т. 20. № 14252; т. 22. № 15910. СПб., 1830; 1833; 1842; 1843
  2. Скальковский А. Хронологическое обозрение Новороссийского края, ч. 1. Одесса, 1836.

Посилання:
  • АРТЕМІВСЬК (БАХМУТ)
  • АЗОВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • НОВОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ПАЛАНКА
  • СЛОВ'ЯНОСЕРБІЯ
  • ВОЛЬНОСТІ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО НИЗОВОГО
  • ЗАПОРІЖЖЯ

  • Пов'язані терміни:
  • АЗОВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • НОВОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • РОСІЯНИ В УКРАЇНІ
  • СЛОВ'ЯНОСЕРБІЯ
  • СЛОВ'ЯНОСЕРБСЬК , СМТ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛ.


  • (тексти доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)