ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БАХМУТСЬКІ КОЗАКИ

  Бібліографічне посилання: Петренко Є.Д. БАХМУТСЬКІ КОЗАКИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bakhmutski_kozaky (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БАХМУТСЬКІ КОЗАКИ

БАХМУТСЬКІ КОЗАКИ 1701 царський уряд доручив охорону відібраних у казну Бахмутських соляних розробок бахмутським, торським і маяцьким козакам (Бахмут – нині м. Артемівськ, Тор – м. 0Слов'янськ, Маяки – село Слов'янського р-ну Донец. обл.), які організаційно були об'- єднані в Бахмутську козац. компанію. Від берез. 1721 Б.к. були підпорядковані Військ. колегії. 27 жовт. 1748 на базі цієї компанії сформовано Бахмутський кінний козац. полк, який 11 черв. 1764 перетворено на Луган. пікінерський полк і введено до складу регулярної кавалерії. Спадкоємцем цього полку згодом став 4-й гусарський маріупольський ген.-фельдмаршала кн. П.Вітгенштейна полк, що дислокувався у м. Білосток (нині Польща) і входив до 4-ї кавалерійс. д-зії 6-го армійського корпусу Варшав. військ. округу.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Казин В.Х. Казачьи войска. Краткая хроника казачьих войск и иррегулярных частей. СПб., 1912
  2. Звегинцов В.В. Хронология русской армии 1700–1917 гг., ч. 1. Париж, 1961
  3. Галушко Ю.А. Казачьи войска России. Краткий историко-хронологический справочник казачьих войск до 1914 г. М., 1993.

Посилання:
  • АРТЕМІВСЬК (БАХМУТ)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)