Бібліографічне посилання: Сас П.М. БАКОВЕЦЬКИЙ-МОКОСІЙ Йосип [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bakovetskyj_J (останній перегляд: 23.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БАКОВЕЦЬКИЙ-МОКОСІЙ Йосип (р. н. невід. – бл. 1655) – церк. діяч, унійний єпископ Володимирський і Берестейський. Н. на Волині. Виходець з укр. шляхетського роду. Замолоду служив секретарем у польс. короля Сигізмунда III Ваза. Пізніше обіймав одну з земських посад у Волинському воєводстві. Вступив до чернечого ордену василіан (див. Василіани), що відкрило йому перспективу для церк. кар'єри. 1619 призначений архімандритом Жидичинського Свято-Миколаївського монастиря (фактично ж вступив на посаду 1626). 1632 Сигізмунд III надав Б.-М. Володимирську й Берестейську єпископську каф-ру, а унійний митрополит Київ. Йосип Рутський висвятив його на єпископа. Б.-М. наполегливо добивався зміцнення позицій унійної церкви в Україні. Зокрема, він відіграв активну політ. роль у підготовці узгоджувального собору православних і унійців Речі Посполитої 1629. На сеймі 1629 став одним з авторів проекту конституції щодо цього собору. З його ініціативи в обхід сеймової постанови про скликання церк. собору (для "заспокоєння" православних і унійців) було прийнято відповідний королів. універсал, в якому йшлося про об'єднання православних з католиками (див. Львівський православно-унійний церковний собор 1629; Унійний церковний собор у Володимирі 1629; Київський православний церковний собор 1629).