ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БАЛАБАНОВ МИХАЙЛО СОЛОМОНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Федорова Л.Д. БАЛАБАНОВ Михайло Соломонович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Balabanov_M (останній перегляд: 19.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БАЛАБАНОВ МИХАЙЛО СОЛОМОНОВИЧ

БАЛАБАНОВ Михайло (Самуїл) Соломонович (псевд. – М.Дубровський; 09.01.1873 – р. с. невід.) – журналіст, історик, політ. діяч. Н. в м. Чернігів. Навч. у Черніг. і Новгород-Сіверській г-зіях, від 1892 – у Київ. ун-ті. Чл. Союзної ради об'єднаних студентських земляцтв і орг-цій, соціал-демократ. гуртків, групи Ю.Мельникова, київського "Союзу боротьби за визволення робітничого класу". За участь у демонстрації 1897 з приводу самогубства у Петропавловській фортеці народниці М.Вітрової заарештований, виключений з ун-ту. Того ж року вступив до Новорос. ун-ту (Одеса), який закінчив 1898. Від 1894 почав літ. діяльність: перші статті опублікував у київ. газ. "Жизнь и искусство", ж. "Новое слово" (1899–1900). 1901–04 жив у Ростові-на-Дону (нині місто в РФ), 1903–04 – чл. Донського к-ту Російської соціал-демократичної робітничої партії, ред. "Донской речи". Разом з Й.Мошинським організував Донец. союз гірничозаводських робітників, ред. усіх видань Союзу. Із 1903 – меншовик. 1904–05 жив у Києві, був співробітником газет " Киевские отклики", "Киевское слово". Від 1905 – у Санкт-Петербурзі, чл. редакції, секретар газ. "Начало", об'єднаного органу "Северный голос" – "Наш голос", співробітник ін. меншовицьких видань: "Отклики современности", "На очереди". 1906 – секретар с.-д. фракції I Держ. думи (див. Державні думи). Від 1911 знову у Києві, співробітник газ. " Киевская мысль", друкувався також у газ. "Киевские вести", меншовицьких органах "Наша заря", "Дело" тощо. 1917–18 – гласний Київ. міськ. думи, чл. Київ. та Всеукр. к-тів РСДРП (меншовиків), чл. Української Центральної Ради і Малої ради (див. Комітет Української Центральної Ради), чл. редколегії газ. "Знамя труда". У берез. 1920 за вироком ревтрибуналу в Києві позбавлений політ. прав на час громадян. війни (див. Київських меншовиків справа 1920). Пізніше – проф. Ленінгр. ін-ту нар. г-ва. Автор праць з історії робітн. і революц. рухів у Росії. Подальша доля невідома.

дата публікації: 2003 р.

Праці:
  1. Нариси з історії робітничого класу в Росії, ч. 1–3. К.–М., 1923–26
  2. До історії робітничого руху на Україні. К., 1925.

Посилання:
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ДЕРЖАВНА ДУМА РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
  • КОМІТЕТ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ, МАЛА РАДА
  • КИЕВСКАЯ МЫСЛЬ
  • КИЕВСКИЕ ОТКЛИКИ
  • КИЇВСЬКИЙ МЕЖИГІРСЬКИЙ СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • МЕЛЬНИКОВ ЮВЕНАЛІЙ ДМИТРОВИЧ
  • ПЕТРОПАВЛОВСЬКА ФОРТЕЦЯ
  • РОСІЙСЬКА СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНА РОБІТНИЧА ПАРТІЯ (БІЛЬШОВИКІВ)
  • СОЮЗИ БОРОТЬБИ ЗА ВИЗВОЛЕННЯ РОБІТНИЧОГО КЛАСУ
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА
  • ВІТРОВА МАРІЯ ФЕДОСІЇВНА

  • Пов'язані терміни:
  • КИЇВСЬКИХ МЕНШОВИКІВ СПРАВА 1920
  • МЕНШОВИКИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)