ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БАР, М.ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.

  Бібліографічне посилання: Вирський Д.С. БАР, м.Вінницької обл. [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bar_mst (останній перегляд: 16.12.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БАР, М.ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.

БАР – місто Він. обл., райцентр. Розташов. на р. Рів (прит. Пд. Бугу), за 6 км від залізничної ст. Бар. Нас. 19 тис. осіб (1998).

Уперше згадується під назвою Ров 1425. Місто, що належало тоді шляхтичу Стогнєву Рею, 1452 татар. військо взяло приступом. Через півстоліття замок було відбудовано і передано в управління воєводі Станіславу Одровонжу. 1537 польс. королева Бона Сфорца Арагонська (дружина Сигізмунда I) купила Ров у Одровонжів і перейменувала його на Б. (на честь свого родового міста-князівства Барі в Італії). 1538 жителям Б. надано податковий привілей на 16 років, а 1540 – магдебурзьке право. 1546 Б. став центром староства. Важливий прикордонний пункт, він уславився як один із центрів козац. організації (зокрема діяльністю барського старости Б. Претвича). Мав два магістрати (рус. і польс.). 1558 татари знову спалили місто. 1636 до Б. переніс свою резиденцію гетьман великий коронний С. Конецпольський, за наказом якого Г. де Боплан збудував кам. замок на місці дерев'яного.

За часів національної революції 1648–1676 Б. не раз переходив з рук у руки (див., зокрема, Барська облога 1648). 1676 місто захопили турки, а з поверненням до складу Речі Посполитої 1699 він увійшов до зони відродження козацтва в Правобережній Україні. Повстанці С. Палія час від часу контролювали місто. Протягом 18 ст. Б. перебував у зоні поширення гайдамацького руху (1734 гайдамаки захопили місто). Тут 29 лют. 1768 була проголошена Барська конфедерація,що дала поштовх Коліївщині та привід для 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795). У черв. 1768 війська рос. ген. П.Кречетникова приступом здобули замок, де зачинилися конфедерати. Після 2-го поділу Польщі 1793 Б. – у складі Російської імперії спочатку як м-ко Брацлавського намісництва, а від 1797 – Могилівського пов. Подільської губернії. До 1831 мав польс. монастирську шк., що робило Б. помітним центром польс. к-ри на Правобережжі. Протягом 19 – поч. 20 ст. Б. відомий на Поділлі своїм гончарним промислом. Значний відсоток городян складали євреї (1897 – 58 %).

У 20 ст. Б. занепав (1897 було 10 500 мешканців, 1937 стало 5500). За часів української революції 1917–1921 тут пройшли бої з більшовиками Запорізького корпусу Армії УНР (у берез. 1919) та Укр. д-зії (влітку 1920). 1919 відбувся єврейс. погром. Райцентр від 1923 (спочатку Могилівської округи Подільської губ., а від 1932 – у складі Він. обл.). Статус міста здобув 1938. У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 за часів гітлерівської окупації од 16 лип. 1941 до 25 берез. 1944 тут існував осередок руху Опору.

У Б. народився вітчизн. математик В.Буняківський. Архіт. пам'ятки: замок (залишки) 17 ст.; монастир Покрова Пресвятої Богородиці (кляштор кармелітів; 1701–1908); церква Успіння Богородиці (1757); костьол св. Анни (1811).

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. ІМіС УРСР. Вінницька область. К., 1972
  2. Подолинний А. Місто Бар: Путівник. Одеса, 1990
  3. Історія рідного краю. Бар, 1992
  4. Грушевський М.С. Барське староство: Історичні нариси (XV–XVIII). Львів, 1996.

Посилання:
  • АРМІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • БАРСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ 1768
  • БАРСЬКА ОБЛОГА 1648
  • БОПЛАН (BEAUPLAN) ГІЙОМ-ЛЕВАССЕР ДЕ
  • БРАЦЛАВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ГЕТЬМАН ВЕЛИКИЙ КОРОННИЙ
  • КОЛІЇВЩИНА
  • КОНЕЦПОЛЬСЬКИЙ СТАНІСЛАВ
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • МАГІСТРАТ
  • МОГИЛІВСЬКА ОКРУГА
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • ПАЛІЙ (ГУРКО) СЕМЕН ПИЛИПОВИЧ
  • ПОДІЛЬСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ПОДІЛЬСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • ПРЕТВИЧ БЕРНАРД
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РУХ ОПОРУ
  • СТАРОСТВО
  • СИГІЗМУНД I СТАРИЙ
  • УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1917-1920)
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ЗАПОРІЗЬКИЙ КОРПУС АРМІЇ УНР

  • Пов'язані терміни:
  • АСТАМАТІЙ (ОСТАМАТЕНКО) ОСТАФІЙ
  • БАРСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ 1768
  • БАРСЬКА ОБЛОГА 1648
  • БОПЛАН (BEAUPLAN) ГІЙОМ-ЛЕВАССЕР ДЕ
  • БОШНЯК ОЛЕКСАНДР КАРЛОВИЧ
  • БУТУРЛІН ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЄЗУЇТСЬКІ ШКОЛИ
  • ЄЗУЇТИ
  • ГАННОВЕР НАТАН ТА ЙОГО ХРОНІКА
  • ГРИГОРОВИЧ-БАРСЬКИЙ ІВАН ГРИГОРОВИЧ
  • ГРИГОРОВИЧ-БАРСЬКИЙ ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • КАМ'ЯНЕЦЬКИЙ ЕЙЯЛЕТ
  • КАРМЕЛІТИ
  • КОЛОМИЙСЬКИЙ ШЛЯХ
  • КОНОВНІЦИН ПЕТРО ПЕТРОВИЧ
  • КОПАЙГОРОД
  • КОСТІН МИРОН
  • КОЦЮБИНСЬКИЙ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
  • КУЧМАНСЬКИЙ ШЛЯХ
  • МЕДВІДЬ ГРИГОРІЙ
  • МОЛДОВСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ШЛЯХ
  • МИТНА КОМОРА
  • МИТО ГОЛОВНЕ
  • ПАЛІЙ (ГУРКО) СЕМЕН ПИЛИПОВИЧ
  • ПОДІЛЬСЬКЕ ГЕНЕРАЛЬНЕ СТАРОСТВО
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ПОЛЯКИ В УКРАЇНІ
  • ПУФЕНДОРФ CАМУЕЛЬ ФОН
  • РАЙХСКОМІСАРІАТ УКРАЇНА
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РОЛЛЄ ЮЗЕФ-АНТОНІЙ
  • САМУСЬ (САМІЙЛО ІВАНОВИЧ)
  • САНДЖАК
  • СОБЕСЬКИЙ ЯКІВ
  • ТРАНСНІСТРІЯ
  • ЦЕЦОРСЬКА БИТВА (1620)
  • УМАНСЬКИЙ ПОЛК
  • ВАРШАВСЬКИЙ ДОГОВІР 1768 Р.
  • ВЕЛИКА ДОРОГА
  • ВІДРОДЖЕННЯ І УКРАЇНА
  • ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ВІННИЦЬКІ ОБОРОНИ 1651, 1671 РР.
  • ВІРМЕНСЬКІ КОЛОНІЇ В УКРАЇНІ 16-18 СТ.
  • ВОЙНА ОЛЕКСІЙ ДОРОФІЙОВИЧ
  • ВИГОВСЬКИЙ ІВАН ОСТАПОВИЧ
  • ЖИВОТОВСЬКИЙ ПОЛК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)