Бібліографічне посилання: Горобець В.М. БАРЯТИНСЬКИЙ Іван Федорович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bariatynskyj_I (останній перегляд: 22.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БАРЯТИНСЬКИЙ Іван Федорович (р. н. невід.–1738) – рос. військ. і держ. діяч, генерал-аншеф, князь. Брав активну участь у Північній війні 1700–1721, певний час у чині бригадира командував полком. За виявлену доблесть у мор. битві поблизу о-ва Гренгам у Балтійському м. (нині тер. Фінляндії) 27 лип. 1720 отримав золоту медаль. Брав участь у Персидському поході Петра>I. За правління Катерини I дістав чин генерал-майора і призначення на посаду чл. присутствія Моск. контори Воєн. колегії. Стрімке просування Б. по службі розпочалося в роки правління Анни Іванівни і було зумовлене його активною участю в боротьбі з "верховниками" у лют. 1730 на боці імператриці. Після відновлення петровського Сенату 4 берез. 1730 Б. отримав звання сенатора, а 23 квіт. цього ж року був пожалуваний чином ген.-лейтенанта. 1734 Б. разом з кн. О.Шаховським і полк. Гур'євим увійшов від рос. сторони до складу новоств. Правління гетьманського уряду. 1736 фактично очолив його. Реалізовуючи полі- тику царського уряду, спрямовану на обмеження міськ. самоврядування та уніфікацію адм. норм і порядків Гетьманщини із заг.-рос. зразками, Б. наказав заарештувати весь склад київ. магістрату, а також вилучити та відправити до Санкт-Петербурга всі королів. й царські грамоти, що визначали привілеї Києва, "…дабы оные по продолжению времени из памяти у них вышли, и не имели на что ссылаться". Значний негативний резонанс дістала в Україні й справа з арештом за наказом Б. черніг. архієрея I.Рогалевського через його зверхнє ставлення до рос. капітана. 9 лют. 1737 Б. надано чин ген.-аншефа. В роки Кримських походів 1737 і 1738 (див. Російсько-турецька війна 1735–1739) він опікувався справами комплектування полків, забезпечення їх провіантом і фуражем, деякий час командував військами, зосередженими на кордоні з Кримським ханством. Його діяльність призвела до розорення г-ва Гетьманщини.