ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БАРКЛАЙ ДЕ ТОЛЛІ МИХАЙЛО БОГДАНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Нерод В.О. БАРКЛАЙ де Толлі Михайло Богданович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Barklaj_T (останній перегляд: 18.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БАРКЛАЙ ДЕ ТОЛЛІ МИХАЙЛО БОГДАНОВИЧ

БАРКЛАЙ-ДЕ-ТОЛЛІ Михайло Богданович (24.10.1761–26.05.1818) – рос. полководець, князь. Генерал-фельдмаршал (1814). Н. в с. Памушисе Ліфляндської губ. (нині Литва) в сім'ї військовика. 1770 був записаний до Псковського карабінерного полку рос. армії. Службу розпочав 1776 вахмістром. Під час 0російсько-турецької війни 1787–1791 відзначився при штурмі м. Очаків і в битві під Каушанами (нині м. Кеушень в Молдові). Учасник рос.-швед. воєн (1788–90, 1808–09), польс. кампанії (1791–94). У ході рос.- пруссько-франц. війни 1806–07 на чолі авангарду рос. військ стійко захищав Прейсіш-Ейлау (нині м. Багратіоновськ Калінінградської обл., РФ), був поранений. 1810–12 – військ. міністр. Під час Війни 1812 командував 1-ю Зх. армією. Стратегічний відступ рос. армії, здійснений ним як головнокоманд. на першому етапі війни, зірвав плани Наполеона I блискавично виграти кампанію. У Бородінській битві 1812 командував правим флангом і центром рос. військ, виявивши полководницьку майстерність і особисту хоробрість. 1813 – команд. 3-ю армією, невдовзі після смерті М. Кутузова призначений головнокоманд. рос.-прусськими військами. Виграв битву з французами під Кульмом (нині м. Хомутець, Чехія), за що був нагороджений орденом св. Георгія 1-го ст. Відзначився у Битві народів під Лейпцигом 16–19(04–07) жовт. 1813. За заслуги у цій битві одержав титул графа, за взяття Парижа – чин генерал-фельдмаршала і титул князя. Кавалер багатьох орденів Російської імперії і європ. країн.

П. по дорозі на нім. мінеральні води у м. Iнстербург (нині м. Черняховськ Калінінградської обл., РФ).

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Бантыш-Каменский Д.Н. Био- графии российских генералиссимусов и генерал-фельдмаршалов, ч. 3. СПб., 1840
  2. Тарле Е.В. Нашествие Наполеона на Россию. 1812 год. В кн: Тарле Е.В. Сочинения, т. 7. М., 1959
  3. Балязин В.Н. Фельдмаршал Михаил Богданович Барклай-де-Толли: Жизнь и полководческая деятельность. М., 1990.

Посилання:
  • БОРОДІНСЬКА БИТВА 1812 Р.
  • КУТУЗОВ МИХАЙЛО ІЛАРІОНОВИЧ
  • НАПОЛЕОН І БОНАПАРТ
  • ОЧАКІВ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ВІЙНА 1812 Р.

  • Пов'язані терміни:
  • ДЕРЖАВНІ НАГОРОДИ РОСІЇ
  • ДИБИЧ ІВАН ІВАНОВИЧ
  • ГРАББЕ ПАВЛО ХРИСТОФОРОВИЧ
  • КОНОВНІЦИН ПЕТРО ПЕТРОВИЧ
  • КУТУЗОВ МИХАЙЛО ІЛАРІОНОВИЧ
  • ОРЛОВ МИХАЙЛО ФЕДОРОВИЧ
  • ОСТЕН-САКЕН ФАБІАН-ГОТЛІБ
  • ТРЕТІЙ ВІДДІЛ
  • ВІЙНА 1812 Р.
  • ВІТГЕНШТЕЙН ПЕТРО ХРИСТИЯНОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)