ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БАРОКО

  Бібліографічне посилання: Наливайко Д.С. БАРОКО [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Baroko (останній перегляд: 22.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БАРОКО

БАРОКО – один із стилів мист-ва в історії європ. к-ри, співвідносних стилю світосприйняття і мислення, зрештою, стилю життя. Б. проявилося не лише в літ. й мист-ві, а й в ін. сферах духовної к-ри: філософії, науці, історіографії, педагогіці тощо, що дає змогу кваліфікувати його і як епоху культури.

Все ще поширеним є розуміння Б. як породження кризи Відродження (Ренесансу), що визріла під кін. 16 ст. Той світ, що проектувався ідеологемою ренесансного гуманізму як впорядкований і гармонійний, обернувся ірраціональним хаосом, а людина – суперечливою істотою, роздвоєною між добром і злом. Але ця криза знайшла своє вираження не в Б., а в ман'єризмі, проміжній течії між ренесансом і Б., що поширилася на Зх. наприкінці 16 – поч. 17 ст. Б. ж було спробою нової інтеграції духовної к-ри, нового ідейного й худож. синтезу, але вже на ін., не ренесансній, світоглядній і естетико-худож. основі. Не раціоналізований ренесансний антропоцентризм, що переходить в обожнення людини, а таємничість світу (трансцендентно-містична парадигма буття) становить цю основу. Б. "розімкнуло в безконечність" світовідчуття людини, відкрило загадкові глибини як зовн. фіз., так і внутр. духовного світу, в осягненні яких ірраціоналізм, містичні осяяння поєднуються з логічністю і науковістю.

Б. як епосі духовної к-ри притаманні свої особливі риси, що тією чи ін. мірою проявляються в різних його варіантах. Насамперед це універсальність, потенційна спрямованість до масштабності, всеохоплюваності в репрезентації феноменів буття. У філософії це проявилося у творенні універсальних філос. систем 17 ст. від Т.Гоббса до Г.Лейбніца. Якщо ренесансна історіографія практикувала біографії, локальні історії міст, регіонів тощо, то барокові історики виходять на глобальні обшири часу й простору, пишуть твори в кілька десятків томів, прагнучи охопити історію як нескінченний динамічний процес. В літ. й мист-ві це прагнення проявляється як на сюжетно-тематичному рівні, так і в структурі образів та композицій, що тяжіють до безконечності.

Наступною знаковою рисою барокового стилю мислення й творчості є динамізм. Як показав ще швейцарський мистецтвознавець Г.Вельфлін, на противагу ренесансу з його величавими й гармонійними, але статичними образами й композиціями, Б. відзначається внутр. напругою і динамікою. Світ Б. – це світ, що не знає спокою, його атрибутивні якості – спонтанний рух, мінливість, метаморфози. Фундаментальною рисою Б. є також тяжіння до контрастів та антитез як формальних, так і семантичних – миті й вічності, краси й потворності, духовності й чуттєвості, життя й смерті тощо. Люди часів Б. жили у світі, де, кажучи словами В.Шекспіра, "розпалася гармонія", у світі контрастів і антиномій, що мислилися ними як буттєва норма і водночас як естетичний принцип, що реалізовувався в поетиці контрастів.

Стильова домінанта Б. – метафоричність, доведена до своє- рідної системності. В метафорі доба Б. вбачала і модель світу, і засіб його пізнання. Для Б. сутність речей і явищ уже не в самих речах і явищах, а в зв'язках і співвідношеннях між ними. Іспанський теоретик Б.Б.Грасіан-і-Моралес наголошував у трактаті "Дотепність, або мистецтво ума" (1648), що осн. завданням "ума" є виявлення зв'язків між речами і явищами, особливо тих, що не лежать на поверхні, а той засіб, з допомогою якого реалізується це завдання, він вбачав у метафорі. В к-рі Б. стверджується принципово новий підхід до метафори, з орнаменту худож. мови вона перетворюється на її найконструктивніший елемент, виступає вже не окрасою стилю, а вираженням самої суті зображуваного. Вважається, що вона є ключем до пі- знання сущого. Розробляється своєрідна ієрархія метафор, яку вінчає т. зв. Символічна метафора, що виражає таємничі зв'язки світового цілого.

Б. характеризується також устремлінням до посиленої емоційної дії. Барокові мислителі й митці не визнавали спокійної споглядальності, вони прагнули захоплювати й вражати читачів (глядачів), викликати у них потрясіння, афект. Однак стиль Б. субстанційно не є виключно емоційним, він настільки ж емоційний, як і інтелектуальний. Через нього здійснювався вплив на свідомість і розум. З цим пов'язана не тільки "винахідливість ума", а й пишна декоративність Б., його знамениті "перебільшення" й "надмірності".

У добу Б. продовжувався розпочатий Відродженням бурхливий розвиток усього ансамблю мист-в – арх-ри, скульптури, живопису, музики, літ. тощо. Зберігається й пріоритетність у цьому ансамблі образотворчого мист-ва, представленого такими великими митцями, як М.Караваджо, Дж.Берніні, Д.Веласкес, Б.Мурільо, П.Рубенс, А.ван Дейк, Г.Рембрандт та ін. Б. є принципово новим етапом і високим злетом музики, це час К.Монтеверді й А.Вівальді, Г.Генделя і Й.Баха. Воно є також однією з яскравих епох європ. літ. Найпотужніше проявилося в іспанській літ., у творчості П.Кальдерона, Ф.Кеведо, Тірсо де Моліни, Х.Аларкона та ін. письменників.

В історії європ. к-ри доба Б. знаменна й тим, що в цей час набувають значного розвитку інтеграційні процеси континентального масштабу. Йдеться про процеси зближення к-р "латинської" Європи й візантійсько-слов'ян., двох "дочірніх" (визначення А. Тойнбі) і водночас відмінних цивілізацій, що склалися в середньовіччі, відгалузившись від спільного кореня – антич. цивілізації та її пізнього породження – християнства. Зокрема, Б. стало першим спільним "великим стилем" всієї європ. худож. к-ри, якими не були ні готика, ні ренесанс. Як відомо, ренесанс розквітнув у "латинській" Європі й лише спорадично проявився на правосл.-слов'ян. Сх.

На правосл.-слов'ян. Сх. Б. найраніше сформувалося і набуло найзначнішого розвитку в Україні. В 2-й пол. 17 – 1-й пол. 18 ст. Київ став центром барокової к-ри, звідки її впливи ширяться як в пн.-сх. напрямку, на Росію, так і в пд.-зх., на Балкани. Тоді ж розширюються міжнац. відносини укр. к-ри. Як і раніше, вона входить до правосл.-слов'ян. регіону, але для її поступу дедалі більшого значення набувають зв'язки з польс. і зх.-європ. к-рами.

Б. було наднац. стилем, але наділеним специфічною пластичністю, здатністю "пристосовуватися" до нац. і регіональних умов і традицій. Воно характеризується численністю модифікацій і строкатістю нац. і регіональних варіантів. Б. катол. Пд. Європи істотно відрізняється від Б. протестантської Пн., але особливою своєрідністю відзначається Б. правосл. Сх., зокрема укр. Його фундаментальна відмінність полягає в тому, що укр. і загалом правосл.-слов'ян. барокова к-ра була к-ра несекуляризована, їй не передувала розвинена ренесансна к-ра, як це було на Зх. Все правосл.-слов'ян. Б. здебільшого неперервно пов'язане з середньовічною к-рою, яка тут не знала розриву. Ренесанс не був для нього одним із базових складових, певні ренесансні елементи й інтенції входили в нього гол. чин. синхронно, в процесі розвитку.

Ця фундаментальна особливість укр. Б. наочно розкривається на його змістовому рівні, в домінуванні духовної (в сенсі реліг.-церк.) тематики. На цьому рівні воно здебільшого ще вписується в контекст середньовічної к-ри, але зазнає дедалі сильніших впливів новочасної к-ри.

Цілком виразно й системно належність укр. Б. до європ. проявляється на формальному рівні укр. барокової літ. й мист-ва. Ще одна його фундаментальна особливість полягає в тому, що переважно традиційний духовний зміст знаходить вираження в новій худож. мові. Загалом стилеві укр. Б. притаманні всі заг. риси Б. В ньому культивувалися ускладнена метафоричність і символі- ка, контрасти й антиномії, оксюморони, риторичні фігури, ем- блематика тощо. Цей стиль цілком виразно проявляється в творах укр. письменників від І. Вишенського до Г. Сковороди, творчість яких є вищим і універсальним вираженням к-ри укр. Б. Водночас в укр. бароковій літ. розпочинається формування жанрової системи, ідентичної європ. жанровій системі Нового часу, з підсистемами ліричних і драм. жанрів.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Angiol A. Die Slowiscke barock welt. Leipzig, 1960
  2. Барокко в славянских культурах. М., 1982
  3. Українське літературне бароко. К., 1987
  4. Українське бароко та Європейський контекст. Архітектура. Образотворче мистецтво. Театр і музика. К., 1991
  5. Українське бароко. Матеріали I конгресу Міжнародної асоціації україністів. К., 1993
  6. Макаров А. Світло українського бароко. К., 1994
  7. Ушаков Л. Світ українського бароко. Х., 1994.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ІСТОРІОГРАФІЯ, ЯК ТЕРМІН
  • ХРИСТИЯНСТВО НАРОДНЕ
  • КИЇВ
  • СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
  • ТОЙНБІ АРНОЛЬД-ДЖОЗЕФ
  • ЦИВІЛІЗАЦІЯ
  • ВІДРОДЖЕННЯ
  • ВИШЕНСЬКИЙ ІВАН

  • Пов'язані терміни:
  • АГІОГРАФІЯ
  • АНАСТАС
  • АНДРІЇВСЬКА ЦЕРКВА У КИЄВІ
  • АРХІТЕКТУРНИЙ АНСАМБЛЬ СОФІЙСЬКОГО МОНАСТИРЯ
  • БЕКЕТОВ ОЛЕКСІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • БУДИНОК ПОЛКОВОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ У ЧЕРНІГОВІ
  • БУРКГАРДТ ЯКОБ КРИСТОФ
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ДЯЧЕНКО ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ
  • ДИЛЕЦЬКИЙ МИКОЛА ПАВЛОВИЧ
  • ГРАЧОТТІ САНТЕ
  • ГРИГОРОВИЧ-БАРСЬКИЙ ІВАН ГРИГОРОВИЧ
  • ГУМАНІЗМ
  • ГУСТИНСЬКИЙ СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ МОНАСТИР
  • ІКОНОТВОРЧІСТЬ ТА УКРАЇНСЬКЕ ІКОНОМАЛЯРСТВО
  • ІЛЛІНСЬКА ЦЕРКВА
  • ІЛЛЯ
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
  • ІЗЯСЛАВА-СВЯТОПОЛКА МІСТО
  • ЯЗЛОВЕЦЬКИЙ ЗАМОК
  • ХОЛМ
  • КЛАСИЦИЗМ
  • КНИГОЗБІРНІ ВИКЛАДАЧІВ ТА ВИПУСКНИКІВ КИЇВСЬКОЇ АКАДЕМІЇ
  • КОВНІР СТЕПАН ДЕМ'ЯНОВИЧ
  • КОЗАК МАМАЙ, КОЗАК-БАНДУРИСТ
  • КРЕМЕНЕЦЬКИЙ ЄЗУЇТСЬКИЙ МОНАСТИР
  • КРЕМЕНЕЦЬКИЙ ФРАНЦИСКАНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • КРЕМЕНЕЦЬКИЙ РЕФОРМАТСЬКИЙ МОНАСТИР
  • КУЛЬТУРА В РОЗМАЇТОСТІ ПОНЯТЬ, ЯВИЩ І СХЕМ ПОСТУПУ
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ДРУКАРНЯ
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК, НАЦІОНАЛЬНИЙ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКИЙ БРАТСЬКИЙ БОГОЯВЛЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • КИЇВСЬКИЙ СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКИЙ ЗОЛОТОВЕРХИЙ МОНАСТИР
  • КИРИЛІВСЬКА ЦЕРКВА В КИЄВІ. СВЯТО-КИРИЛІВСЬКИЙ ХРАМ ПРИ ПАВЛІВСЬКІЙ ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНІЙ ЛІКАРНІ М. КИЇВ.
  • ЛАДИНСЬКИЙ (ПІДГІРСЬКИЙ) СВЯТО-ПОКРОВСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ЛЕВИЦЬКИЙ-НІС ГРИГОРІЙ КИРИЛОВИЧ
  • ЛОСЕНКО АНТОН ПАВЛОВИЧ
  • ЛУКОМСЬКИЙ ГЕОРГІЙ КРИСКЕНТІЙОВИЧ
  • ЛУЦЬКИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК
  • ЛЬВІВСЬКА ГАЛЕРЕЯ МИСТЕЦТВ
  • ЛЮБАРСЬКИЙ СВЯТО-ГЕОРГІЇВСЬКИЙ МОНАСТИР
  • МАКСАКІВСЬКИЙ СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ МОНАСТИР
  • МАКСИМОВИЧ ІОАНН
  • МАРІЇНСЬКИЙ ПАЛАЦ
  • МОГИЛА ПЕТРО СИМЕОНОВИЧ
  • МОЛОДОЖАНИН ЛЕОНІД ГРИГОРОВИЧ
  • МУКАЧІВСЬКИЙ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОНАСТИР
  • МИКОЛАЇВСЬКИЙ СОБОР У НІЖИНІ
  • НАРБУТ ГЕОРГІЙ (ЮРІЙ) ІВАНОВИЧ
  • НІЖИНСЬКИЙ СВЯТО-ВВЕДЕНСЬКИЙ ЖІНОЧИЙ МОНАСТИР
  • НОВА ІСТОРІЯ
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ МУЗЕЙ-ЗАПОВІДНИК СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ
  • ОЛЕСЬКИЙ ЗАМОК
  • ОЛИЦЬКИЙ ЗАМОК
  • ОНУФРІЇВСЬКИЙ ЛАВРІВСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ПАРАЩУК МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • ПЕТРО СКАРГА
  • ПІДГІРЦІ
  • ПІНЗЕЛЬ ЙОГАН-ГЕОРГ
  • ПОЧАЇВСЬКА СВЯТО-УСПЕНСЬКА ЛАВРА
  • ПОЧЕСНІ ЗВАННЯ УКРАЇНИ
  • ПОКРОВИ БОГОРОДИЦІ ЦЕРКВА З М. РОМНИ
  • ПОЛЕМІЧНА ЛІТЕРАТУРА
  • ПОЛОЦЬКИЙ СИМЕОН
  • ПОЛТАВСЬКИЙ ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ПОПОВИЧ МИРОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ПОТІЙ ІПАТІЙ
  • ПРОСВІТНИЦТВО
  • РАСТРЕЛЛІ ВАРФОЛОМІЙ ВАРФОЛОМІЙОВИЧ
  • РАТУША В БУЧАЧІ
  • РАВИЧ ІВАН АНДРІЙОВИЧ
  • РІЗДВА БОГОРОДИЦІ СОБОР У КОЗЕЛЬЦІ
  • РОСІЯ
  • РИНОК, АНСАМБЛЬ ПЛОЩІ У ЛЬВОВІ
  • САРМАТИЗМ
  • ЩУСЄВ ОЛЕКСІЙ ВІКТОРОВИЧ
  • ШЕДЕЛЬ ЙОГАНН-ГОТФРІД
  • ШЕВЧУК ВАЛЕРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ШИМАНОВСЬКИЙ САМУЕЛЬ
  • СІЧИНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ЮХИМОВИЧ
  • СОСНИЦЯ, СМТ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКА ЦЕРКВА У ВЕЛИКИХ СОРОЧИНЦЯХ
  • ТАРАСЕВИЧ ЛЕОНТІЙ
  • ТАРАСЕВИЧ ОЛЕКСАНДР
  • ТРЕНОС. АБО ПЛАЧ СХІДНОЇ ЦЕРКВИ
  • ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ ІВАН
  • ВІДРОДЖЕННЯ І УКРАЇНА
  • ВІЛЬНЮС
  • ВОРОНІЖ
  • ВИДУБИЦЬКИЙ СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКІЇ МОНАСТИР У КИЄВІ
  • ЮРА СВЯТОГО СОБОР У ЛЬВОВІ
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ
  • ЗАРУДНИЙ ІВАН ПЕТРОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)