ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БАРВІНКОВЕ

  Бібліографічне посилання: Тронько П.Т. БАРВІНКОВЕ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Barvinkove_mst (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БАРВІНКОВЕ

БАРВІНКОВЕ – місто Харків. обл., райцентр. Розташов. в долині р. Сухий Торець (бас. Сіверського Дінця). Залізнична ст. Про давнє заселення тер. міста свідчать кургани царських скіфів та печенізькі кам'яні баби. Слобода Барвінкова Стінка була заснована 1651–53 козаками на чолі з отаманом Iваном Барвінком. Протягом 1690–1705 в слободі жив козак С.Драний – один із ватажків Булавінського повстання 1707–1709. За участь мешканців слободи у цьому повстанні, а також за те, що кошовий Запорозької Січі К. Гордієнко, який підтримав I. Мазепу, мав хутір поряд із слободою, за указом Петра I остання була спалена.

Відновлення слободи датується 1760. Невдовзі вона стала центром Барвінкостінківської паланки Війська Запорозького. Після знищення 1775 Запороз. Січі козакам слободи було оголошено волю, багато хто з них переселився на Кубань. Від 1777 Б. – військ. казенна слобода. Коли імп. Катерина 0II 1786 відвідала тут дерев'яну церкву, де зберігалися козац. реліквії, місц. жителі побачили в цьому оскверніння (жінкам відвідувати козачу церкву було заборонено) і будівлю спалили.

Після 1775 Б. входило до Азовської, від 1802 – Катериносл., від 1835 – Харків. губерній. Після селянської реформи 1861 – волосний центр Iзюмського пов. Харків. губ. Тут працювали мех.-ливарний і олійний з-ди, парові млини.

1923 Б. стало центром р-ну, що входив до Iзюмської округи, з 1932 – у складі Харків. обл. Райцентр 1923–62 та від 1966. 1938 надано статус міста.

В історію Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 Б. увійшло як місце трагедії: у трав. 1942 і в лют. 1943 тут двічі потрапляли в оточення ударні сили Пд.-Зх. фронту (див. Харківська операція 1942). Б. була визволена від гітлерівських окупантів уперше 24 січ. 1942 (див. Барвінківсько-Лозівська операція 1942), вдруге – після повторної окупації – 2 лют. 1943, остаточно – 9 верес. 1943. Місто було майже повністю зруйноване.

Пам'ятки арх-ри: два житлові будинки 19 ст. та церква Успіння Пресвятої Божої Матері (1884), збудована на честь визволення Болгарії від турец. гноблення (в цьому визволенні барвінківці брали активну участь).

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. IМіС УРСР. Харківська область. К., 1967
  2. Горлач Ф.С., Касьянов В.П. Барвінкове: Iсторико-краєзнавчий нарис. Х., 1970.

Посилання:
  • БАРВІНКОВО-ЛОЗОВСЬКА ОПЕРАЦІЯ
  • БУЛАВІНСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1707-1709 РР.
  • ГОРДІЄНКО КОСТЬ
  • ІЗЮМСЬКА ОКРУГА
  • КАТЕРИНА ІІ, КАТЕРИНА II ОЛЕКСІЇВНА ТА ЇЇ ПОЛІТИКА СТОСОВНО УКРАЇНИ
  • ХАРКІВСЬКА ОПЕРАЦІЯ 1942
  • КУБАНЬ
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • ПАЛАНКА
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • СЕЛЯНСЬКА РЕФОРМА 1861
  • СКІФИ
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ

  • Пов'язані терміни:
  • БАРВІНКОВА СТІНКА
  • БАРВІНКОВО-ЛОЗОВСЬКА ОПЕРАЦІЯ
  • ДОНБАСЬКІ ОПЕРАЦІЇ 1941–1943
  • ІЗЮМСЬКО-БАРВІНКІВСЬКА ОПЕРАЦІЯ 1943


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)