ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БАССАЛИГО ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Ясь О.В. БАССАЛИГО Дмитро Миколайович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bassalyho_D (останній перегляд: 21.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БАССАЛИГО ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ

БАССАЛИГО Дмитро Миколайович (25(13).11.1884–1969) – парт. і держ. діяч рад. доби. Н. в м-ку Дудичі (нині село Гомельської обл., Білорусь) в родині сільс. фельдшера. Чл. РСДРП(б) – КПРС (1903). Брав участь у революц. русі. Керував бойовими дружинами під час збройного повстання в Харкові (1905). Делегат V з'їзду РСДРП(б) (1907). Секретар Харків. орг-ції РСДРП(б) (1908). Навч. в Моск. ун-ті та студії К.Станіславського. Грав на сцені Малого театру (1913–16). Брав участь у громадян. війні 1918–21. Комісар бригади 47-ї стрілец. д-зії. Від 1920 – зав. Центр. управління театрів Наркомосу РСФРР. Від 1923 – на адм. посадах у кінематографії: дир. "Пролеткино", дир. ф-ки "Радиофильм", вироб. групи "Востокфильм". Від 1938 працював у Держ. Третьяковській галереї, з 1944 – у Наркоматі закордонних справ СРСР. Від 1945 – персональний пенсіонер. Нагороджений орденом Леніна.

П. у м. Москва.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Баранченко В.Е. Участник трех революций. "Вопросы истории", 1980, № 1.

Посилання:
  • ХАРКІВ
  • МОСКВА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)