ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БАТОЗЬКА БИТВА 1652 Р.

  Бібліографічне посилання: Степанков В.С. БАТОЗЬКА БИТВА 1652 р. [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Batozka_bytva_1652 (останній перегляд: 19.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БАТОЗЬКА БИТВА 1652 Р.

БАТОЗЬКА БИТВА 1652 – битва укр. війська під командуванням Б. Хмельницького з польс. військом, очолюваним великим коронним гетьманом М. Калиновським, що відбулася 1–2 черв. (22– 23 трав.) неподалік гори Батіг і м-ка Батіг (нині с. Четвертинівка Тростянецького р-ну Він. обл.). Білоцерківський договір 1651 зводив нанівець політ. автономію Укр. козац. д-ви. Щоб домогтися звільнення окупованої поляками тер. козац. України, Б.Хмельницький в трав. 1652 із 12–15 тис. українців і 15–20 тис. татар нурредин-султана Кази-Гірея вирушив у похід. Польс. військо містилося в погано укріпленому таборі, розташов. на рівнині, на правому березі р. Пд. Буг, неподалік гори Батіг та м-ка Батіг. Воно налічувало бл. 12 тис. кінноти, 8 тис. піхоти, 10–15 тис. озброєних слуг.

Вийшовши з м-ка Тарасівка в напрямку до Умані, Б.Хмельницький послав в авангард свого сина Т. Хмельницького з частиною українців і татар. По дорозі до гетьмана приєдналися козаки Уманського полку. Передні татар. підрозділи з'явилися на лівому березі Пд. Бугу вже 29(19) трав. Ген. З.Пшиємський радив М.Калиновському залишити в таборі піхоту й артилерію, а з кіннотою пробиватися до Брацлава або ж до м. Кам'янець (нині м. Кам'янець-Подільський), діждатися там підходу нових полків і повернутися з ними на допомогу обложеним. Однак М.Калиновський відхилив цей план. 1 черв. (22 трав.) Т.Хмельницький переправився через Пд. Буг і з'явився біля ворожого табору. М.Калиновський послав проти нього 3 кінних полки, які змусили відступити українців і татар на 3,5– 4 км. На допомогу Т.Хмельницькому прибули свіжі сили, які заманили жовнірів у засідку, розгромили їх і змусили втікати до табору.

У ніч на 2 черв. (23 трав.) підійшов з осн. силами Б.Хмельницький. З'ясувавши слабкі місця у ворожих позиціях, у 2-й пол. дня 2 черв. (23 трав.) гетьман наказав їх атакувати. Після півгодинного бою польс. кіннота почала швидко відступати до табору. Переслідуючи її, українці й татари вдарили на польс. укріплення. Серед жовнірів виникла паніка. Кіннота зробила спробу втекти, переправившись через Пд. Буг. М.Калиновський наказав нім. піхотинцям відкрити по ній вогонь, завдяки чому втечу було зупинено. Тим часом у таборі спалахнули запаси сіна й соломи. Скориставшись сум'яттям, українці й татари увірвалися до табору. М.Калиновський з частиною жовнірів заховався в редутах нім. піхотинців. Після сильного гарматного обстрілу й штурму цих укріплень опір противника було зламано. Загинули М.Калиновський, його син Самуель, З.Пшиємський та багато ін. магнатів і родовитих шляхтичів. Полягли майже вся піхота, половина гусарів Речі Посполитої і 5–7 тис. слуг. Такого розгрому польс. армія ще не знала. Недарма сучасники порівнювали блискучу перемогу Б.Хмельницького з перемогою карфагенського полководця Ганнібала над римлянами в битві під Каннами 216 до н. е. Б.б. означала розірвання Білоцерківського договору й ознаменувала виборення Укр. козац. д-вою незалежності.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Костомаров Н.И. Богдан Хмельницкий, т. 2. СПб., 1884
  2. Wimmer J. Wojsko polskie w drugiej połowie ХVII wieku. Warszawa, 1965
  3. Крип'якевич І.П. Богдан Хмельницький. Львів, 1990
  4. Тис-Крохмалюк Ю. Бої Хмельницького. Військово-історична студія. Львів, 1994
  5. Грушевський М.С. Історія України-Руси, т. 9, ч. 1. К., 1996
  6. Стороженко І.С. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у Визвольній війні українського народу середини ХVII століття, кн. 1. Дніпропетровськ, 1996
  7. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська національна революція ХVII ст. (1648– 1676 рр.): Україна крізь віки, т. 7. К., 1999.

Посилання:
  • БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДОГОВІР 1651 Р.
  • БРАЦЛАВ
  • КАЛИНОВСЬКИЙ МАРТИН
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬК
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ТИМІШ
  • НУРЕДДИН, НУРЕДДИН-СУЛТАН
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • УМАНСЬКИЙ ПОЛК
  • УМАНЦІ

  • Пов'язані терміни:
  • БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ ДОГОВІР 1648 Р.
  • БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДОГОВІР 1651 Р.
  • БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ПОЛК
  • БРАЦЛАВСЬКИЙ ПОЛК
  • ЧАРНЕЦЬКИЙ СТЕФАН
  • ЧЕРКАСЬКИЙ ПОЛК
  • ГЛУХ ЙОСИП
  • КАЛИНОВСЬКІ
  • КАЛИНОВСЬКИЙ МАРТИН
  • КАНІВСЬКИЙ ПОЛК
  • ХМЕЛЬНИЦЬКА РОКСАНДА
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ТИМІШ
  • КОЗЕЛЕЦЬ
  • КРОПИВНЯНСЬКИЙ ПОЛК, КРОПИВЕНСЬКИЙ ПОЛК
  • КВАРЦЯНЕ ВІЙСЬКО
  • МАКАРІВ
  • МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • МОГИЛІВСЬКИЙ ПОЛК
  • МИРГОРОД
  • ПОЛЯКИ В УКРАЇНІ
  • РАДЗИВІЛЛ БОГУСЛАВ
  • СЕРБИНИ ПРІЗВИЩЕ
  • СУЧАВСЬКА ОБОРОНА 1653
  • УМАНСЬКИЙ ПОЛК
  • ВІННИЦЬКИЙ ПОЛК
  • ВИГОВСЬКИЙ ІВАН ОСТАПОВИЧ
  • ЯН ІІІ СОБЄСЬКИЙ
  • ЖАБОТИНСЬКИЙ ПОЛК
  • ЗОЛОТАРЕНКО ІВАН НЕЧИПОРОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)