Бібліографічне посилання: Стасюк О.Й. БЕЙ Василь [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bej_V (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БЕЙ Василь (псевд.: Улас, Титар, Василенко, Василенко Улас; 1922 – трав. 1952) – публіцист, учасник визвол. змагань 1940– 50-х рр. Н. в с. Литвинів (нині село Підгаєцького р-ну Терноп. обл.). Закінчив г-зію в м. Бережани, 1939–41 – студент мед. ф-ту Львів. ун-ту. Провідник юнацтва Організації українських націоналістів Бережанської округи, 1941 учасник підстаршинської шк. ОУН(б) у Поморянах. 1941–42 в'язень нім. тюрем. 1942–44 обласний провідник юнацтва ОУН Тернопільщини. 1945–47 – крайовий референт пропаганди ОУН самостійників-державників (СД) Подільського краю, 1947–49 його крайовий провідник. 1949–52 кер. ОУН СД на Осередніх і Сх. укр. землях (ОСУЗ). Чл. Гол. проводу ОУН СД. Активний дописувач до підпільних газет і журналів. Автор праць "Як це насправді з допомогами російського народу" (1949), "До питання нашої політпропагандивної роботи у східньоукраїнському середовищі" (1952), "Перспективи розвитку національно-визвольної боротьби в Східній Україні" (1951–52) та ін. Нагороджений Українською головною визвольною радою Срібним Хрестом заслуги (1948). Заарештований МДБ (1951), невдовзі повернувся у підпілля й продовжив боротьбу. Загинув за невідомих обставин в с. Чернихів (нині село Зборівського р-ну Терноп. обл.)