ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БЕЛЬОВСЬКИЙ АВГУСТ

  Бібліографічне посилання: Герасимова Г.П. БЕЛЬОВСЬКИЙ Август [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Belovskyj_A (останній перегляд: 20.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БЕЛЬОВСЬКИЙ АВГУСТ

БЕ(Є)ЛЬОВСЬКИЙ (Bielowski) Август (27.03.1806–12.10.1876) – польс. історик і археограф, поет, перекладач. Н. в с. Креховичі Долинського пов. (нині село Рожнятівського р-ну Івано-Франк. обл.) в сім'ї службовця. Вчився в школі (м. Станіслав, нині Івано-Франківськ), у греко-катол. г-зії оо. Василіан в Бучачі, 1828 вступив до Львів. ун-ту (вивчав філософію і право). Брав участь у польському повстанні 1830–1831, потім вернувся в ун-т; 1834–36 ув'язнений австрійс. властями за участь в таємній орг-ції "Союз друзів народу". Закінчив навчання в ун-ті та в Торг. акад. Здійснив перший в Польщі повний пер. "Слова о полку Ігоревім" (віршований і прозовий) із власними поясненнями ("Похід Ігоря на половців", 1833). 1838 разом із Л.Семенським видав зб. "Думки", де вмістив свої переспіви укр. нар. дум ("Русалка", "Довбуш", "Сава" та ін.). У літ. альманасі "Зеновія" опублікував "Пісню про Генріха Побожного" (1839), написану під впливом "Слова о полку Ігоревім". Перекладав тв. Ф.Шіллера, Й.В.Гете, укр. та сербські нар. пісні. Після 1840 займався наук. дослідженнями. Від 1845 працював у Нац. ін-ті ім. Оссолінських, 1850 (формально 1869) став його дир.; з 1862 – ред. органу Ін-ту "Бібліотека Оссолінських" (див. Оссолінеум). У зв'язку зі своєю історико-видавничою працею 1847–57 подорожував, працюючи в б-ках Польщі, Австрії, Німеччини, а також Санкт-Петербурга і Москви. Підтримував дружні та наук. стосунки з І. Вагилевичем; у черв. 1858 у Львові познайомився з Я. Головацьким та П. Кулішем. Разом із Вагилевичем видав оригінальний текст т. зв. Літопису Нестора з пер. польс. мовою та з поясненнями (Львів, 1864). 1864– 76 упорядкував і видав 3-томну зб. польс. істор. хронік та ін. документів "Monumenta Poloniae historica" ("Історичні пам'ятки Польщі"), що містить важливі матеріали для вивчення історії України; досліджував історію бойків, гуцулів; опублікував матеріали з історії руху опришків ("Покуття", 1857). За істор. дослідження ряд академій і наук. т-в обрали Б. своїм чл. (зокрема, Петерб. АН).

П. у м. Львів.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Кордуба М. Зв'язки В.Антоновича з Галичиною. "Україна", 1928, № 5 (30)
  2. Грушевський М.С. Щоденник (1888–1894 рр.). К., 1997
  3. Кічак І. Перший польський переклад "Слова". "Визвольний шлях", 1997, № 8
  4. Крюков А., Томин Ю. Давній Галич і Галичина в польських дослідженнях XIX – поч. ХХ ст. В кн.: Галич і галицька земля в державотворчих процесах України. Івано-Франківськ–Галич. 1998.

Посилання:
  • БУЧАЧ
  • ГОЛОВАЦЬКИЙ ЯКІВ ФЕДОРОВИЧ
  • ГУЦУЛИ
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
  • КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • МОСКВА
  • ОПРИШКИ
  • ОССОЛІНЕУМ
  • ПОЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1830–1831
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ВАГИЛЕВИЧ ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • РУСЬКА ТРІЙЦЯ
  • ТОВАРИСТВО ПРИХИЛЬНИКІВ СЛОВ'ЯНЩИНИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)