ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БЕЛЗЬКЕ КНЯЗІВСТВО

  Бібліографічне посилання: Книш Я.Б. БЕЛЗЬКЕ КНЯЗІВСТВО [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Belzke_kniazivstvo (останній перегляд: 16.12.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БЕЛЗЬКЕ КНЯЗІВСТВО

БЕЛЗЬКЕ КНЯЗІВСТВО – тер.- держ. утворення, що склалось у 2-й пол. 12 ст. на тер. Серед. Побужжя (тер. бас. Зх. Бугу) навколо м. Белз. Першим белзьким кн. був Всеволод Мстиславич (1170–95), який після смерті свого брата Святослава Мстиславича зумів приєднати до князівства Червенське князівство. Його син Олександр Всеволодич (1195–1210, 1215–34 з перервою) був осн. супротивником Романовичів у боротьбі за Волинь. Упродовж короткого проміжку часу Белзом володів Василько Романович. У 1-й третині 13 ст. цей уділ не раз зазнавав спустошень від князівських міжусобиць. Після полонення Олександра 1234 Данилом Галицьким Б. к. було остаточно приєднане до Галицько-Волинського князівства. Після смерті (1340) останнього галицько-волин. кн. Юрія II Болеслава Белзька земля стала об'єктом боротьби між Польщею і Литвою, а пізніше – й Угорщиною. Спочатку її захопили литовці, 1349–50 нею володіли поляки. На поч. 50-х рр. 14 ст. тут утвердився Юрій Наримунтович, який володів і Холмом (нині Хелм, Польща). Після чергового військ. зіткнення з Казимиром III Великим 1366 він потрапив у васальну залежність від Польщі, у якій перебував до 1370. Тільки 1377 об'єднане угорсько-польс. військо, очолене королем Лайошем Великим (Угорщини 1342–82, Польщі під іменем Людовик I Великий з 1370), примусило Юрія остаточно відмовитися від цього уділу. 1388 король Владислав II Ягайло віддав Б. к. своїм васалам – західномазовецькій гілці Пястів. Земовит IV (1388–1426) роздавав землі мазовецькій шляхті, на ній засновувалися катол. костьоли, запроваджувався польс. адм.-правовий устрій. Така політика викликала незадоволення укр. нас., що вилилося у повстання 1431, яке придушували значні військ. сили. Припинення династії західномазовецьких Пястів 1462 спричинило входження Б. к. безпосередньо до Корони Польської і перетворення його на Белзьке воєводство.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь. К., 1998
  2. Крип'якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. Львів, 1999.

Посилання:
  • БЕЛЗ
  • БЕЛЗЬКА ЗЕМЛЯ
  • БЕЛЗЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЧЕРВЕНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • КАЗИМИР ІІІ ВЕЛИКИЙ
  • КОРОНА, КРОНА
  • ОЛЕКСАНДР ВСЕВОЛОДИЧ
  • П'ЯСТИ
  • ПЯСТИ
  • РОМАНОВИЧІ
  • ВАСИЛЬКО РОМАНОВИЧ
  • ЯГАЙЛО, ВЕЛ. КНЯЗЬ ЛИТОВ.
  • ЮРІЙ II, ЮРІЙ-БОЛЕСЛАВ ТРОЙДЕНОВИЧ
  • ЮРІЙ НАРИМУНТОВИЧ, ЮРІЙ НАРИМУНТОВИЧ БЕЛЗЬКИЙ

  • Пов'язані терміни:
  • БЕЛЗ
  • БЕЛЗЬКА ЗЕМЛЯ
  • БЕЛЗЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • БУЖСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ГАЛИЧИНА
  • ЛОПАТИН
  • ОЛЕКСАНДР ВСЕВОЛОДИЧ
  • СОКАЛЬ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • УДІЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ
  • ВАСИЛЬКО РОМАНОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)