ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БЕНДЕРСЬКА КОМІСІЯ 1709 Р.

  Бібліографічне посилання: Кресін О.В. БЕНДЕРСЬКА КОМІСІЯ 1709 р. [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Benderska_komisiia_1709 (останній перегляд: 16.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БЕНДЕРСЬКА КОМІСІЯ 1709 Р.

"БЕНДЕРСЬКА КОМІСІЯ" 1709– 1) суд. процес з розподілу майна щойно померлого гетьмана І. Мазепи, що проводився комісією, призначеною швед. королем Карлом XII 28–30 листоп. у м. Бендери (на той час – безпосереднє володіння Османської імперії; нині – місто в Молдові; поблизу Бендер після поразки в Полтавській битві 1709 був розташов. швед. військ. табір – бл. 300 осіб) ,Войнаровським та частиною козацької старшини й Війська Запорозького (див. Мазепинська еміграціяВозняком у Польс. нар. б-ці (м. Варшава). Козац. старшина Гетьманщини (на чолі з ген. обозним І.Ломиковським) та Кіш Запорозької Січі (на чолі з кошовим отаманом К.Гордієнком) у суперечці щодо спадщини І.Мазепи звернулися за пос ередництвом до Карла ХII. Швед. королю було направлено трактат – "Покірний меморіал Запорозького Війська до Святого Королівського Маєстату Швеції" від 7 жовт. (26 верес.) 1709. У документі старшина заперечувала легітимність правління гетьмана І.Скоропадського і проголосила себе тимчасовим вищим представницьким органом Війська Запорозького на час безгетьманства. У трактаті викладено також положення угоди, яку новообраний гетьман мав укласти із швед. королем. За цією угодою Швеція мала взяти на себе зобов'язання вести війну з Рос. д-вою до повного звільнення укр. земель (у кордонах, визначених Зборівським договором Криму з Польщею 1649), а після звільнення України гарантувати останній незалежність та територіальну цілісність. Старшина наполягала на необхідності укладення Швецією союзного договору з Осман. імперією та гарантування у ньому інтересів Війська Запорозького. Питання про гетьман. майнову спадщину викликало появу ще трьох документів: "Відповіді на витяг із меморіалу Запорозького Війська" А.Войнаровського (22–25 жовт.), "Відповіді Запорозького Війська на неоправдану доповідь пана Войнаровського щодо другого пункту Покірного меморіалу цього ж Війська до Святого Королівського Маєстату" (25–30 жовт.) та "Репліки на відповідь старшини Запорозького Війська" А.Войнаровського (30 жовт. – 9 листоп.). Ці документи й стали предметом розгляду суд. процесу, що проводився призначеними для цього Карлом ХII швед. офіцерами. У "Меморіалі" старшина проголошувала демократ. політ. устрій Війська Запорозького, засудила авторитарні тенденції у правлінні І.Мазепи. На думку старшини, гетьман є виборною посадовою особою; обирає гетьмана козац. старшина; на час безгетьманства генеральна старшина перебирає на себе гетьман. повноваження та організовує вибори; влада гетьмана істотно обмежена старшинською радою; під контролем старшини перебувають витрати з держ. скарбу (відділеного від приватного гетьман.), з посадових осіб гетьман призначає тільки ген. старшину; усі ін. посади є виборними; у виборах на посади беруть участь усі козаки.

Під час "Б.к." виникла суперечка: чи правомочний Кіш Запороз. Січі бути стороною у процесі про гетьман. майно. А.Войнаровський визначив Вольності Війська Запорозького низового як цілком окремий політ. організм, що не підлягає владі гетьмана. Старшина вказувала на істор. зв'язок Запорозької Січі з Гетьманщиною. На основі доповіді "Б.к." Карл ХII визнав право на спадщину І.Мазепи за А.Войнаровським. Правотворчість, що була зреалізована в документах, які розглядалися "Б.к.", стала важливим етапом у розвитку укр. політ. та правової думки, сприяла ревізії основ д-ви і права Гетьманщини, була однією з гол. передумов появи "Пактів і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького".

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Молчановский Н. Несколько данных о смерти и наследстве Мазепы. "Киевская старина", 1903, № 1
  2. Колесса Ф. Матеріали до історії козаччини з 1709–1721 рр., зібрані в Шведськім Державнім Архіві в Штокгольмі. "Діло", 1910, ч. 33–40 (23 лют.)
  3. Кордт В. Матеріали з Стокгольмського державного архіву до історії України другої половини ХVII – початку ХVIII вв. "Український археографічний збірник", 1930, т. 3
  4. Возняк М. Бендерська комісія по смерті Мазепи. В кн.: Мазепа: Збірник, ч. 1
  5. Грушевський М. Шведсько-український союз 1708 року. В кн.: Великий українець: Матеріали з життя та діяльності М.С. Грушевського. К., 1992
  6. Субтельний О. Мазепинці: Український сепаратизм на початку ХVIII ст. К., 1994
  7. Кресін О. "Бендерська комісія" 1709 року і питання про політичні та правові основи організації влади у Гетьманщині. "Держава і право", 1999, вип. 3
  8. Його ж. Політико-правова спадщина української політичної еміграції першої половини ХVIII ст. К., 2002.

Посилання:
  • КАРЛ XII
  • КОЗАЦЬКА СТАРШИНА
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ПАКТИ ТА КОНСТИТУЦІЇ ЗАКОНІВ І ВОЛЬНОСТЕЙ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО 1710
  • ПОЛТАВСЬКА БИТВА 1709
  • ВАРШАВА
  • ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ
  • ВОЙНАРОВСЬКИЙ АНДРІЙ
  • ВОЗНЯК МИХАЙЛО СТЕПАНОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • МАЗЕПИНСЬКА ЕМІГРАЦІЯ
  • ПАКТИ ТА КОНСТИТУЦІЇ ЗАКОНІВ І ВОЛЬНОСТЕЙ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО 1710


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)