ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БЕРДИЧІВ

  Бібліографічне посилання: Верменич Я.В. БЕРДИЧІВ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Berdychiv_mst (останній перегляд: 18.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БЕРДИЧІВ

БЕРДИЧІВ – місто обл. підпорядкування Житомир. обл., райцентр. Розташов. на р. Гнилоп'ять (прит. Тетерева, бас. Дніпра). Залізничний вузол. Нас. 88 тис. осіб (2001).

Тер., на якій розташов. місто, заселена з 2 тис. до н. е. Тут виявлено поселення бронзового віку та залишки двох поселень черняхівської культури. Є відомості про те, що 1320 ця місцевість була подарована вел. кн. литов. Гедиміном родині Тишковичів. Виникнення хутора, який пізніше дістав назву Б., відноситься до серед. 15 ст. 1483 його зруйнували крим. татари. 1546 в акті розмежування земель між Великим Князівством Литовським і Короною Польською Б. згадується як власність Тишковичів.

Після Люблінської унії 1569 Б. відійшов до Польщі. З часу побудови тут Я.Тишковичем замку, млина, монастиря (1627) Б. стає містечком. 1630 власник подарував монастир катол. орденові Босих кармелітів (див. Кармеліти). Під час національної революції 1648–1676 загони повстанців на чолі з М.Кривоносом визволили м-ко, зруйнувавши при цьому замок і монастир. Б. увійшов до Київського полку. Протягом усієї війни тут стояв козац. гарнізон. За Андрусівським договором (перемир'ям) 1667 Б. у складі Брацлавського воєводства відійшов до Речі Посполитої. Нас. брало участь у козац. повс танні під проводом С.Палія (1702–04), який біля Б. 1703 розгромив польс. військо.

У тривалій боротьбі за замок між нащадками Я.Тишковича та орденом кармелітів перемога виявилася на боці останніх. 1739– 54 кармеліти побудували кафедральний костьол, відкрили шк., друкарню. Від серед. 18 ст. м-ко у власності князів Радзивіллів. Після 2-го поділу Польщі 1793 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) Б. увійшов до складу Волинської губернії як м-ко Житомир. повіту. На 1798 його нас. складало 4820 осіб. 1844 Б. включено до Махнівського пов. Київської губернії, 1845 набуває статусу міста, а 1846 стає центром повіту.

Од серед. 19 ст. Б. – важливий торг.-пром. і культ. центр Правобережної України. Тут відбувалися щорічні ярмарки. На кін. 19 ст. у місті налічувалося 25 пром. підпр-в. 1877 у Б. виникло чавуноливарне підпр-во, яке виготовляло апаратуру для цукрової пром-сті, 1897 воно перетворене на машинобудівний з-д "Про- грес". 1900–06 засновано пісочний і рафінадний цукрові з-ди.

За кількістю жителів у серед. 19 ст. Б. посідав четверте місце в Україні (після Одеси, Києва та Харкова). На 1863 тут проживало 51 625 осіб, з них 46 149 євреїв (93 %). У 19 ст. Б. – один з гол. центрів хасидизму.

Під час Першої світової війни у Б. був дислокований штаб Південно-Західного фронту, який у верес. (серп.) 1917 став одним з осередків заколоту ген. від інфантерії Л. Корнілова. Від 1923 – окружний центр, від 1932 входив до складу Він., а з верес. 1937 – Житомир. областей. Райцентр 1923–30 та з 1939. В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941– 1945 від 8 лип. 1941 по 5 січ. 1944 місто окуповане гітлерівцями. Визволене військами 1-го Укр. фронту.

Уродженцями Б. є поет М.Абрамович (1859–1940), оперна спі- вачка М.Будкевич (1869–1943), письменники В.Гроссман (1905– 64), В.Нестайко (н. 1930).

Істор. та археол. пам'ятки: поселення 2–5 ст., комплекс споруд кармелітського монастиря (15–18 ст.), костьол св. Варвари (серед. 19 ст.), в якому 1850 вінчався О. де Бальзак.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. ІМіС УРСР. Житомирська область. К., 1974
  2. Костриця М.Ю., Кондратюк Р.Ю. Історико-географічний словник Житомирщини, т. 1. Житомир, 2002.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БАЛЬЗАК ОНОРЕ ДЕ

  • Пов'язані терміни:
  • АНТОНОВИЧ ВОЛОДИМИР БОНІФАТІЙОВИЧ
  • АПОКАЛІПТИЧНА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА
  • БАЛЬЗАК ОНОРЕ ДЕ
  • БОГУСЛАВСЬКИЙ ПОЛК
  • ДЕГТЕРЬОВИ
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ЄВРЕЙСЬКА КОМУНІСТИЧНА СПІЛКА МОЛОДІ, ЄВКОММОЛ
  • ГАЛЬПЕРІНИ
  • ГАНДЗЮК ЯКІВ ГРИГОРОВИЧ
  • ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ПЕТРО ПЕТРОВИЧ
  • ІСКРА ЗАХАР ЮРІЙОВИЧ
  • ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЗАПОВІДНИКИ
  • ІУДАЇЗМ В УКРАЇНІ
  • КАРБИШЕВ ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ
  • ХАСИДИЗМ
  • КОРОЛІВСЬКИЙ ТРАКТ
  • КОЗАЦЬКА ТЕМАТИКА В УКРАЇНСЬКОМУ ТА СВІТОВОМУ МУЗИЧНОМУ МИСТЕЦТВІ
  • КОЖАН ОЛЕКСІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • КРИЖАНІВСЬКИЙ ПЛАТОН
  • КУЗЬМА РОМАН ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • КИЇВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КИЇВСЬКИЙ КОНТРАКТОВИЙ ЯРМАРОК
  • ЛАСКАРЄВ ВОЛОДИМИР ДМИТРОВИЧ
  • ЛІСТ (LIST) ФЕРЕНЦ
  • МЕМОРІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС НА ЧЕСТЬ ЗАГИБЛИХ РАДЯНСЬКИХ ВОЇНІВ У ДАРНИЦЬКОМУ НАЦИСТСЬКОМУ ТАБОРІ В М. КИЇВ.
  • МІСТО
  • МИТНА КОМОРА
  • ОРДА НАПОЛЕОН
  • ОВСЯНИКО-КУЛИКОВСЬКИЙ ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ
  • ПАЛІЙ (ГУРКО) СЕМЕН ПИЛИПОВИЧ
  • ПАТРІОТИЧНЕ ТОВАРИСТВО
  • ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ КОРПУС
  • ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ФРОНТ
  • ПОХІДНІ ГРУПИ ОУН
  • ПОЛЯКИ В УКРАЇНІ
  • ПОЛОННЕ
  • ПОЛЬСЬКО-РАДЯНСЬКА ВІЙНА 1919–1920
  • ПРОЦЕС 59-ТИ 1941
  • ПРОТИГЕТЬМАНСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1918
  • ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА
  • ПРИКОРДОННА СЛУЖБА УКРАЇНИ
  • ПРИКОРДОННА БИТВА 1941
  • РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ (РНМ УНР)
  • РЖЕПЕЦЬКИЙ БОРИС
  • САФОНІВ ЯКІВ
  • САМУСЬ (САМІЙЛО ІВАНОВИЧ)
  • САНГУШКО БАРБАРА УРСУЛА
  • СЕВРЮК ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ШЕПЕТІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
  • СІЧОВІ СТРІЛЬЦІ
  • ТАБОРИ ДЛЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ НА ОКУПОВАНІЙ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ 1941–1944
  • ТАБУЇ ЖОРЖ
  • ВОВК АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ВСЕУКРАЇНСЬКА РЕДАКЦІЯ ІСТОРІЇ ФАБРИК І ЗАВОДІВ
  • ЗАКОН УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ ПРО КАРНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПЕРЕВИЩЕННЯ ГРАНИЧНИХ ЦІН І ЗА СПЕКУЛЯЦІЮ 1918
  • ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 1918
  • ЖИДІВСЬКИЙ КУРІНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ
  • ЖИТОМИР
  • ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЖИТОМИРСЬКО-БЕРДИЧІВСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1943–1944


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)