ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БЕРЕГОВЕ

  Бібліографічне посилання: Вербиленко Г.А. БЕРЕГОВЕ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Berehove_mst (останній перегляд: 23.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БЕРЕГОВЕ

БЕРЕГОВЕ – місто Закарп. обл., райцентр. Розташов. у долині р. Тиса (бас. Дунаю). Залізнична ст. Нас. 30,1 тис. осіб (1998). На тер. міста виявлено залишки пізньопалеолітичної стоянки (понад 12 тис. років тому), поселення епохи неоліту (4–5 тис. до н. е.), доби пізньої бронзи (кін. 2 тис. до н. е.), часу Великого переселення народів, а також поселення слов'ян 10–11 ст.

Засн. міста 1063 став угор. принц Ламперт, який побудував тут свій палац. Наприкінці 11 ст. місто мало назву Лампертхаза, а потім Лампертсас. Назва "Берегас" вперше згадується в грамоті 1499.

1241 орди хана Батия настільки спустошили місто, що угор. король Бела IV змушений був переселити сюди нових поселенців і надати їм низку привілеїв. Мешканці міста отримали право вільного пересування, користування лісом, від 1247 – право вільної торгівлі. 1342 надано статус королів. міста. У 13–14 ст. Б. стає значним торг. центром із правом проведення ярмарків. Від серед. 15 ст. набуває розвитку ремісництво.

Наприкінці 17 ст. Б. входить до складу Австрії (від 1867 – Австро-Угорщина). Мешканці міста брали участь у нац.-визвол. війні угор. народу 1703–11 під кер-вом кн. Ференца II Ракоці проти посягань Габсбургів.

1824 Б. отримало право проведення ярмарків 12 разів на рік. Із скасуванням кріпаччини починається пром. розвиток міста. З'являються підпр-ва, відкриваються банки, ощадна каса, кредитні установи.

27 квіт. 1919 Б. окуповане чехословац. і румун. військами. Наприкінці 1919 – у складі Чехословаччини (див. Сен-Жерменський мирний договір 1919), від 4 листоп. 1938 – у складі гортистської Угорщини. За договором між СРСР і Чехословаччиною від 29 черв. 1945 Б. у складі Закарпатської України возз'єднано з УРСР. Від 1946 – місто. 1946–53 – центр округи, від 1953 – райцентр.

Пам'ятки арх-ри: костьол 13– 15 ст.; ансамбль споруд "Графське подвір'я", 1629; церква і дзвіниця 17 ст.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. ІМіС УРСР. Закарпатська область. К., 1969
  2. Угляй А.И. и др. Берегово: Путеводитель. Ужгород, 1983
  3. Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог-справочник. К., 1987
  4. Нариси історії Закарпаття, т. 1–2. Ужгород, 1993–95.

Посилання:
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • БАТИЙ, БАТУ, САЇН-ХАН
  • БЕЛА ІV

  • Пов'язані терміни:
  • ДОВГЕ
  • ДРУКАРСТВО І КНИГОВИДАННЯ В УКРАЇНІ
  • КАРПАТСЬКА УКРАЇНА
  • КОРІЯТОВИЧІ
  • РЕФОРМАТСЬКІ ЦЕРКВИ
  • ШТЕФАН АВГУСТИН ОМЕЛЯНОВИЧ
  • ЦЕХИ
  • ЦЕНТРАЛЬНА РУСЬКА НАРОДНА РАДА
  • УГОРЦІ В УКРАЇНІ
  • ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ
  • ЗАКЛИНСЬКИЙ КОРНИЛО РОМАНОВИЧ
  • ЖУПА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)