ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БЕРЕГИНІ

  Бібліографічне посилання: Писаренко Ю.Г. БЕРЕГИНІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Berehyni (останній перегляд: 17.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БЕРЕГИНІ

БЕРЕГИНІ – жін. персонажі слов'ян. міфології. Давньорус. "Слово об идолах" (тлумачення "Слова Григория Богослова на св. Крещение") говорить, що слов'яни початково "клали требы оупирем берегыням". "Слово Иоанна Златоустого" зазначає, що Б. було "три девять сестрениць" (тобто багато). Там же шанування Б. згадується поряд із поклонінням воді: "и рекам и источникам и берегыням". Це дає змогу пов'язувати Б. з берегами водоймищ і зближувати з водними божествами – русалками. Останні зберегли назву "Б." і в домовому різьбленні рос. Півночі.

В одному старовинному повчанні духовним дітям говориться: "и мокоши и перегини и всяким богом мерзьким требам не приближайся". Тут "перегини" (старослов'ян. – горб, вкритий лісом), очевидно, це ті, хто мешкає на горі (найдавніше значення слова "брег" (берег) – гора). Тому, на думку рос. історика, фольклориста та етнографа О.Афанасьєва, у Б. можна вбачати як гірських духів, горинь, так і водяних дів, які блукають берегами річок і струмків.

Згідно з Б.Рибаковим, зв'язок Б. з поняттями "берег" і "оберігати" співвідносить їх з добрим началом і протиставляє силам зла, які у повчаннях проти язичництва слов'ян

були представлені

упирями.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. М., 1981
  2. Иванов В.В., Топоров В.Н. Берегини. В кн.: Мифы народов мира, т. 1. М., 1987
  3. Афанасьев А.Н. Поэтические воззрения славян на природу, т. 2–3. М., 1994.


(тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)