ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БЕРЕСТЕЦЬКА БИТВА 1651 Р.

  Бібліографічне посилання: Степанков В.С. БЕРЕСТЕЦЬКА БИТВА 1651 р. [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Berestetska_bytva_1651 (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БЕРЕСТЕЦЬКА БИТВА 1651 Р.

БЕРЕСТЕЦЬКА БИТВА 1651 – відбулася 28 (18) черв. – 10 лип. (30 черв.) 1651 неподалік від м. Берестечко між укр. Військом на чолі з Б.Хмельницьким і польс. Військом під проводом короля Яна II Казимира Ваза.Кременець до м-ка Козин (нині село Радивилівського р-ну Рівнен. Обл.) на р. Пляшівка (прит. Стиру).

Вночі проти 28(18) черв. Авангард укр.-татар. Кінноти переправився під Козином через р. Пляшівку. Ранком татар. Підрозділи зав'язали сутички з польс. Силами. Це стало поч. Б. Б. У її розвитку вирізняють три етапи: перший охоплює бої 28–29(18–19) черв.; другий – 30(20) черв.; третій 1–10 лип.(21–30 черв.). В 2-й пол. Дня 28(18) черв. Бл. 5–7 тис. Татар і козаків атакували праве крило польс. Війська, а згодом – ліве. Бл. 17-ї години польс. Кіннота перейшла у контрнаступ і завдала їм поразки. Вночі підійшли осн. Сили укр.-татар. Кінноти. Ранком 29(19) черв. Король вивів у поле лише кінноту. Бл. 12-ї години укр.-татар. Підрозділи (козаків і татар було порівну) атакували ліве крило поляків, а пізніше завдали поразки жовнірам правого крила. Вночі прибув, подолавши шлях від Козина до с. Острів (нині село Радивилівського р-ну Рівнен. Обл.), укр. Табір з піхотою та артилерією. Тим часом Іслам-Гірей III розпочав таємні переговори з польс. Королем. Хан був не зацікавлений у розгромі Польщі і у виборенні Україною незалежності. На світанку 30(20) черв. Б.Хмельницький почав шикувати військо до бою. У центрі було розташовано чотири табори: осн., захищений десятьма рядами возів, і три менші: зліва від осн. – один, справа – два. На правому крилі гетьман розмістив кінноту, ліве зайняли татари. Лінія фронту укр.-татар. Війська простягалася на 9 км. Ян II Казимир Ваза наказав знищити мости через р. Стир. Польс. Військо вишикувалося за "головним зразком", кіннота була посилена підрозділами піхоти. Наперед, у центр, було висунуто артилерію, трохи позаду розташувалася піхота, а за ними – підрозділи кінноти, драгунів і рейтарів. Командував центром особисто король. На правому фланзі, яким командував великий коронний гетьман М.Потоцький, розташувалися полки кінноти й майже половина посполитого рушення шляхти. Лівим флангом (де також перебували полки кінноти й решта посполитого рушення) командував польний гетьман М.Калиновський. Лінія фронту простягалася на 9,5 км. З 10-ї години ранку, коли почав розсіюватися густий туман, укр.-татар. Підрозділи розпочали перші атаки. О 12-й годині Іслам-Гірей III імітував наступ на праве крило поляків. Через годину польс. Артилерія відкрила вогонь по укр.-татар. Позиціях, і хан відвів за пагорб більшість свого війська.

Бл. 16-ї години коронний гетьман Я.Вишневецький розпочав атаку кіннотою лівого крила польс. Армії. Козаки та окремі підрозділи татар у жорстокому бою змусили жовнірів відступити. Щоб врятувати їх від розгрому, король перекинув сюди нім. Піхоту та кінні полки. У цей критичний момент долю битви могла легко вирішити атака татар. Проте хан не мав наміру наступати. Скориставшись цим, Ян II Казимир повів у наступ підрозділи центру польс. Армії. По ставці Іслам-Гірея III було зроблено постріл з гармати, і хан разом зі своїм військом почав відступ у напрямку м-ка Лешнів (нині село Бродівського р-ну Львів. Обл.), Ян II Казимир кинув усі сили проти українців. Б.Хмельницький організував відступ свого війська в долину р. Пляшівка. Після цього гетьман кинувся навздогін за ханом, сподіваючись повернути його назад. Проте Іслам-Гірей III продовжив відхід на пд. України. Він насильно затримав при собі і Б.Хмельницького. Вночі проти 1 лип. (21 черв.) король наказав убити всіх полонених українців, більшість яких становили тяжкопоранені.

Розпочалася облога укр. Табору, центр якого перебував над р. Плісня (рукав Пляшівки, нині це суха долинка в центрі с. Острів). Протягом 2–9 лип.(22–29 черв.) наказними гетьманами обиралися Ф.Джалалій, М.Гладкий та І.Богун. За відсутності Б.Хмельницького старшина не спромоглася встановити тверду дисципліну і розробити чіткий план оборонних дій. Водночас у боях 2– 4 лип. (22–24 черв.) українці засвідчили велику мужність. Вони здійснювали сміливі вилазки і відхилили вимогу короля капітулювати. Все ж серед обложених розпочався розбрат. На бік ворога перейшов полк. М.Криса. Від 8 лип. (28 черв.) під кер-вом І.Богуна розпочалася підготовка трьох переправ через р. Пляшівка для виходу з оточення. Внаслідок поганої організації відступ 10 лип. (30 черв.) перетворився на втечу, під час якої загинуло бл. 4–8 тис. Козаків. Однак осн. Сили укр. Війська вирвалися з оточення. Вдалося врятувати також більшість гармат. Невмирущою славою вкрили себе воїни (бл. 300 козаків), які героїчно загинули, прикриваючи відступ. Поразка під Берестечком перекреслила наміри Б.Хмельницького довести до переможного кінця війну з Річчю Посполитою, засвідчила ненадійність військ.-політ. Союзу з Кримським ханством, різко погіршила становище Укр. Козац. Д-ви, яка змушена була погодитися на укладання Білоцерківського договору 1651.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Костомаров Н.И. Богдан Хмельницкий, т. 2. СПб., 1884
  2. Kubala L. Bitwa pod Beresteczkiem. Warszawa, 1909
  3. Каманин И.М. Битва казаков с поляками под м. Берестечком в июне 1651 г. (с 2-мя планами и 4-мя снимками). К., 1910
  4. Widacki j. Kniаџ Jarema. Katowice, 1984
  5. Крип'якевич І.П. Богдан Хмельницький. Львів, 1990
  6. Берестецька битва в історії України. Матеріали і тези I–VIII республіканських науково-теоретичних конференцій. Рівне, 1990–97
  7. Тис-Крохмалюк Ю. Бої Хмельницького. Військово-історична студія. Львів, 1994
  8. Грушевський М. Історія України-Руси, т. 9, ч. 1. К., 1996
  9. Стороженко І.С. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у Визвольній війні українського народу середини XVII століття, т. 1. Дніпропетровськ, 1996
  10. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська національна революція XVII ст. (1648–1676 рр.): Україна крізь віки, т. 7. К., 1999.

Посилання:
  • БЕРЕСТЕЧКО
  • БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДОГОВІР 1651 Р.
  • БОГУН ІВАН
  • ДЖАЛАЛІЙ
  • ГЛАДКИЙ МАТВІЙ
  • КАЛИНОВСЬКИЙ МАРТИН
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • КРЕМЕНЕЦЬ
  • КРИМСЬКЕ ХАНСТВО
  • ПОСПОЛИТЕ РУШЕННЯ
  • ПОТОЦЬКИЙ МИКОЛА
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • ВИШНЕВЕЦЬКИЙ ЯРЕМА (ІЄРЕМІЯ)
  • ЯН II КАЗИМИР ВАЗА

  • Пов'язані терміни:
  • АРХІВ ГЕНЕРАЛЬНИЙ
  • АРТИЛЕРІЯ
  • БАЙРАМ
  • БЕРЕСТЕЧКО
  • БІЛА ЦЕРКВА
  • БІЛОЦЕРКІВСЬКЕ ПОВСТАННЯ КОЗАКІВ 1651 Р.
  • БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДОГОВІР 1651 Р.
  • БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ПОЛК
  • ЧАРНЕЦЬКИЙ СТЕФАН
  • ЧЕРКАСЬКИЙ ПОЛК
  • ДОБРОМИЛЬ
  • ДОНЕЦЬ ІВАН
  • ДЖАЛАЛІЙ
  • ГЕТЬМАН НАКАЗНИЙ
  • ГІРЕЇ
  • ГЛАДКИЙ МАТВІЙ
  • ГРОМИКА МИХАЙЛО
  • ГУЛЕВИЧІ
  • ІСЛАМ-ГІРЕЙ III
  • КАЛИНОВСЬКИЙ МАРТИН
  • КАНІВСЬКИЙ ПОЛК
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ТИМІШ
  • ХОЛМСЬКА ІКОНА БОГОРОДИЦІ
  • КОХОВСЬКИЙ ВЕСПАСІАН
  • КОНДРАТЬЄВ (КІНДРАТОВИЧ) ГЕРАСИМ КІНДРАТОВИЧ
  • КОНЕЦПОЛЬСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР
  • КОСТЕНКО ЛІНА ВАСИЛІВНА
  • КОСТІН МИРОН
  • КОЗАЦТВО І ФОЛЬКЛОР
  • КОЗЕЛЕЦЬ
  • КРАСНОКУТСЬК
  • КРАТКАЯ ЛЕТОПИСЬ МАЛОЙ РОССИИ С 1506 ПО 1776 ГОД, С ИЗЪЯВЛЕНИЕМ НАСТОЯЩЕГО ОБРАЗА ТАМОШНЕГО ПРАВЛЕНИЯ И С ПРИОБЩЕНИЕМ СПИСКА ПРЕЖДЕ БЫВШИХ ГЕТМАНОВ, ГЕНЕРАЛЬНЫХ СТАРШИН, ПОЛКОВНИКОВ И ИЕРАРХОВ
  • КРОПИВНЯНСЬКИЙ ПОЛК, КРОПИВЕНСЬКИЙ ПОЛК
  • КУЦЕВИЧ-МИНЬКІВСЬКИЙ ІВАН
  • КИЇВСЬКИЙ ВІДДІЛ ІМПЕРАТОРСЬКОГО РОСІЙСЬКОГО ВОЄННО-ІСТОРИЧНОГО ТОВАРИСТВА
  • ЛАТАЧ ЄВГЕНІУШ
  • ЛІТОПИСЕЦЬ АБО ХРОНІЧКА ЙОАХИМА ЄРЛИЧА
  • ЛЯНЦКОРОНСЬКИЙ (БЖЕЗЄ) СТАНІСЛАВ
  • ЛЮБОМИРСЬКИЙ ЄЖИ-СЕБАСТІЯН
  • МАКАРІВ
  • МАЛИНСЬКИЙ (ЄЛО-МАЛИНСЬКИЙ) ДАНИЛО МАТВІЙОВИЧ
  • МАЙЄР (МАЄР, MAYER) ЙОГАНН
  • МЕМОРІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС
  • МІХАЛОВСЬКИЙ ЯКУБ
  • МОЗИРЯ
  • МИРГОРОД
  • ОСВЕНЦІМ СТАНІСЛАВ
  • ПАСТОРІЙ ЙОАХИМ
  • ПОЧАЇВСЬКА СВЯТО-УСПЕНСЬКА ЛАВРА
  • ПОЛТАВСЬКИЙ ПОЛК
  • ПОСПОЛИТЕ РУШЕННЯ
  • ПОТОЦЬКИЙ МИКОЛА
  • ПУШКАР МАРТИН
  • РАДЗИВІЛЛ БОГУСЛАВ
  • РЄПНІН МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ
  • РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • РИМОВАНА ХРОНІКА
  • САВИЧ СЕМЕН
  • СЕНАЇ МЕХМЕД ГАДЖІ
  • ШИМАНОВСЬКИЙ САМУЕЛЬ
  • СВЄШНІКОВ ІГОР КИРИЛОВИЧ
  • ТУГАЙ-БЕЙ
  • ТВАРДОВСЬКИЙ САМУЕЛЬ
  • УМАНСЬКИЙ ПОЛК
  • ВАЗА
  • ВЕРЖБОВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ
  • ВІННИЦЬКИЙ ПОЛК
  • ВИГОВСЬКИЙ ІВАН ОСТАПОВИЧ
  • ВИШНЕВЕЦЬКИЙ ЯРЕМА (ІЄРЕМІЯ)
  • ЯН II КАЗИМИР ВАЗА
  • ЯН ІІІ СОБЄСЬКИЙ
  • ЗАБУЗЬКИЙ СЕМЕН
  • ЗБРОЯ
  • ЗЕМСЬКИЙ СОБОР


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)