ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БЕРЕСТЯ

  Бібліографічне посилання: Плахонін А.Г. БЕРЕСТЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Berestia_mst (останній перегляд: 18.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БЕРЕСТЯ

БЕРЕСТЯ – давньорус. місто, центр однойменного удільного князівства. Розташов. при впадінні р. Мухавець у р. Зх. Буг, нині тер. сучасного м. Брест (Білорусь). Вперше згадано в Новгородському першому літописі під 1017 як місто древлян. Засновано як укріплення та торговий центр на кордоні з Польщею і як база для походів на землю ятвягів. Наприкінці 10 ст. увійшло до складу Київської Русі, у 12 ст. слугувало за земельний резерв київ. князів, поки не потрапило остаточно під владу князівської династії Мономашичів. Першим з відомих нам удільних князів Б. був син Ярополка Ізяславича – Ярослав Ярополчич (1101). Часом входило до складу Туровського князівства, а в 13 ст. опинилося в складі Волинського князівства. 1217 Б. підкорено Данилом Галицьким і пізніше разом із Волинню передано його брату Васильку Романовичу. Після смерті сина останнього – Володимира Васильковича перейшло у володіння Мстислава Даниловича. 1352 увійшло до складу Великого князівства Литовського – його отримав син Гедиміна – Кейстут, а пізніше, у спадок, – Вітовт. У 15 ст. стало центром однойменного воєводства.

Б. досліджено білорус. археологом П.Лисенком. Укріплення дитинця не збереглися, оскільки були знищені при буд-ві Брестської фортеці в 19 ст. Численні знахідки кераміки, знарядь праці, зброї та прикрас датуються 11– 13 ст.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Насонов А.Н. "Русская земля" и образование территории древнерусского государства. Историко-географическое исследование. М., 1951
  2. Лысенко П.Ф. Берестье. Минск, 1985.

Посилання:
  • ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ
  • ДРЕВЛЯНИ
  • ДИТИНЕЦЬ
  • ГЕДИМІН, ГЕДИМІНАС
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • МСТИСЛАВ ДАНИЛОВИЧ
  • НОВГОРОДСЬКИЙ ПЕРШИЙ ЛІТОПИС
  • ПОЛЬЩА
  • ТУРОВО-ПІНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО, ТУРОВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ВАСИЛЬКО РОМАНОВИЧ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВІТОВТ (ВІТАУТАС)
  • ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬКОВИЧ
  • ВОЛИНЬ
  • ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ЯТВЯГИ

  • Пов'язані терміни:
  • АФЕНДИКИ
  • АПОКРИСИС XVI СТ.
  • БЕРЕСТЕЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ 1596 Р.
  • БЕРЕСТЕЙСЬКА ЗЕМЛЯ, БЕРЕСТЕЙЩИНА
  • БЕРЕСТЕЙСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ГРАМОТИ
  • КОРОЛІВСЬКИЙ ТРАКТ
  • КИЇВСЬКА УНІЙНА МИТРОПОЛІЯ
  • МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
  • НЕОУНІЯ, НОВА УНІЯ
  • НИКОЛАЙ
  • СУПРАСЛЬСЬКИЙ БЛАГОВІЩЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ТУРОВО-ПІНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО, ТУРОВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • УСОБИЦЯ ВОЛОДИМИРОВИЧІВ 1015–1019
  • ВАСИЛЬКО РОМАНОВИЧ
  • ВІЖЕНЕР БЛЕЗ ДЕ
  • ВОЛИНСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ВИШГОРОДСЬКА ДОРОГА
  • ЖДАНОВИЧ АНТОН МИКИТОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)