ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БЕРЛИ

  Бібліографічне посилання: Панашенко В.В. БЕРЛИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Berly_rid (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БЕРЛИ

БЕРЛИ – укр. козац.-старшинський рід, відомий від 2-ї пол. 17 ст. до 20 ст. Походив від реєстрового козака Корсунського полку Олександра Берло (1649). Іван Б. – піх. полковник (1669), мглинський сотник (1671–72). Ін. Іван Б. – вороньківський сотник (1678, 1696–1705), переяслав. полковий суддя (1706–11), знатний військовий товариш (1712–15). Василь Іванович Б. – вороньківський сотник (1715–21). Данило Іванович Б. – "под знаком бунчуковым зостаючий". Іван Васильович Б. – вороньківський сотник (1718– 30), бунчуковий товариш (1737). Володимир Данилович Б. – возний Вороньківської сотні (1767–73), полковий писар. Іван Андрійович Б. – військовий канцелярист (1764), полковий суддя у відставці (1773). Матвій Володимирович Б. – полковий канцелярист і засідатель київ. земського суду (1784). Кілька вихідців із цього роду обрали шлях церк. служби. Андрій Б. (син Івана – вороньківського сотника), не бажаючи йти в Гілянський похід, прийняв сан священика переяслав. Успенської церкви, згодом мав посаду переяслав. протопопа (1731–36). Його старший брат Андрій Б. (чернече ім'я – Арсеній) одержав освіту в Києво-Могилянському колегіумі (див. Києво-Могилянська академія) та у Львові, прийняв чернецтво в Києво-Печерській лаврі і став професором граматики в Київ.акад. Його сходження по щаблях церк. ієрархії зростало: архідиякон Київ. митрополії (1717), ієромонах (1722), архімандрит і настоятель Києво-Межигірського Спасо-Преображенського монастиря (1722–28), єпископ Переяслав. і Бориспільський (1733–44). 1738 у Переяславі (нині Переяслав-Хмельницький) зорганізував буд-во і заснував семінарію. Нащадки із роду Б. протягом 18 ст. служили в рос. армії. Один із останніх Б. – Олександр Львович – навч. у Київ. ун-ті, служив земським нач. Мозирського пов. Мінської губ. (1888), титулярним радником (1902). Відомим істориком і філологом була Ганна Б. (див. Г.Берло).

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Берло Г.Л. Арсений Берло, епископ Переяславский и Бориспольский. 1744: Биографический очерк. К., 1904
  2. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 1. К., 1908.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БЕРЛО ГАННА ЛЬВІВНА
  • БУНЧУКОВІ ТОВАРИШІ
  • КОРСУНСЬКИЙ ПОЛК
  • КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ (КМА), КИЇВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА, КИЇВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ, КИЇВСЬКА АКАДЕМІЯ, КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ, НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА
  • КИЇВСЬКИЙ МЕЖИГІРСЬКИЙ СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
  • СОТНИК
  • ВІЙСЬКОВІ КАНЦЕЛЯРИСТИ
  • ВІЙСЬКОВІ ТОВАРИШІ
  • ВОЗНИЙ
  • ЗЕМСЬКІ СУДИ

  • Пов'язані терміни:
  • БЕРЛО ГАННА ЛЬВІВНА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)