ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БЕРИСЛАВ

  Бібліографічне посилання: Вирський Д.С. БЕРИСЛАВ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Beryslav_mst (останній перегляд: 22.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БЕРИСЛАВ

БЕРИСЛАВ – місто Херсон. обл., райцентр. Пристань на Каховському водосховищі на Дніпрі, за 12 км від залізничної ст. Козацька. Нас. 17,1 тис. осіб (1998).

Уперше згадується на поч. 15 ст. як литов. фортеця та митниця під назвою "Вітовтова митниця". Після смерті вел. кн. литов. Вітовта переходить під контроль крим. татар, які бл. 1450 збудували тут фортецю Казікермен (або Кизикермен, з турец. – "Судейська фортеця", від слова "кази" – суддя; ін. варіант пер. – "Дівоча фортеця"). Наприкінці 1660-х рр. зводиться кам. фортеця – один з опорних пунктів турец. панування в Пн. Причорномор'ї. Розташов. у районі пристані сучасного Б. і складалася з малого, середнього і великого м-чок. Мале м-ко (цитадель) містилося на кам. скелі поруч балки Кизикерменки. 1678–79 фортецю було значно розширено – зі сх. боку замку добудували "середнє" м-ко з кам. стінами. Казікермен оточував великий форштадт (передмістя) із земляними укріпленнями. Місто разом з ін. сусідніми фортецями – Таванню, Іслам-Керменом, Шагін-Керменом – забезпечувало охорону татар. переправи через Дніпро. Воно було серйозною перешкодою для мор. походів запорожців і плацдармом для нападів на Україну. Козаки постійно загрожували Казікермену. 1670 І. Сірко взяв його в облогу, а через рік частково зруйнував. 31 лип. 1695 фортеця була захоплена рос.-укр. військами Б. Шереметєва та І. Мазепи під час успішного Дніпровського походу (див. Азовсько-Дніпровські походи 1695– 1696). 1698 під час Крим. походу рос.-укр. армія брала фортецю в облогу. За умовами Константинопольського мирного договору 1700 вона мала залишатися незаселеною. Утім, місто фактично продовжувало існувати у 18 ст. як значний пункт транзитної торгівлі. Після російсько-турецької війни 1768–1774 Казікермен – у складі Російської імперії (певний час існував навіть Кизикерменський пов. Херсон. провінції Новоросійської губернії). Заселявся переважно переселенцями з Полтав. та Черніг. губ. 1784 його було перейменовано на Б. Від 1803 – місто Херсон. пов. Херсонської губернії.

Місто, де сходилися чумацькі шляхи, наприкінці 19 ст. відігравало помітну роль у торгівлі регіону (щороку через Дніпро бериславськими поромами перевозилося бл. 100 тис. возів вантажу). Напередодні Першої світової війни Б. – значний екон. центр губ. з 16-тис. нас. Мав помітну єврейс. громаду (за переписом 1897 – 28 % жителів Б.).

Від 1923 – райцентр Херсонської округи Одеської губернії (від 1932 – Одес. обл., від 1937 – Миколаїв. обл., від 1944 – Херсон. обл.). Статус міста набув 1938. Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 від 23 серп. 1941 по 11 берез. 1944 окуповане гітлерівцями. Протягом серп.–листоп. 1941 в плавнях під Б. діяв партизан. загін. Нині Б. відомий як виноробний центр.

Пам'ятка арх-ри: церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1725).

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Топографическое описание доставшимся по мирному трактату от Оттоманской Порты во владение Российской империи землям. 1774 г. "Записки Одесского общества истории и древностей" 1868, т. 7
  2. ІМіС УРСР. Херсонська область. К., 1972
  3. Українське козацтво: Мала енциклопедія. К.–Запоріжжя, 2002.

Посилання:
  • АЗОВСЬКО-ДНІПРОВСЬКІ ПОХОДИ 1695-1696
  • ХЕРСОНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ХЕРСОНСЬКА ОКРУГА
  • КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1700
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • НОВОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1768–1774
  • ШЕРЕМЕТЄВ БОРИС ПЕТРОВИЧ
  • СІРКО ІВАН
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВІТОВТ (ВІТАУТАС)

  • Пов'язані терміни:
  • АБАЗИН (АБАЗИНЕЦЬ) АНДРІЙ
  • АЗОВСЬКО-ДНІПРОВСЬКІ ПОХОДИ 1695-1696
  • БРАЦЛАВСЬКИЙ ПОЛК
  • ЧЕЧЕЛЬ ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЧОРНИЙ ШЛЯХ
  • ЧУМАЦТВО
  • ДОРОЖНІЙ ПРИМУС
  • ДИКУН ФЕДІР
  • ДЖАМБУЙЛУЦЬКА ОРДА
  • ЄДИЧКУЛЬСЬКА ОРДА
  • ГАРДОВИЙ АБО КОРОЛІВСЬКИЙ ШЛЯХ
  • ГРИГОР'ЄВА ПОВСТАННЯ 1919
  • ІВАНЕНКО ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • КАЗІКЕРМЕН, КИЗИКЕРМЕН
  • ХАНЕНКИ
  • ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • МЕЖИГІРСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ЛІТОПИС
  • МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1686–1700
  • СІЧ, ЯК ТЕРМІН
  • СУЛИМА, СУЛИМИ
  • ВІТОВТОВА МИТНИЦЯ
  • ВОЗНЕСЕНСЬКЕ НАМІСНИЦТВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)