ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БЕРЗІН РЕЙНГОЛЬД ЙОСИПОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Гриневич Л.В. БЕРЗІН Рейнгольд Йосипович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Berzin_R (останній перегляд: 23.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БЕРЗІН РЕЙНГОЛЬД ЙОСИПОВИЧ

БЕРЗІН (Берзіньш) Рейнгольд Йосипович (Язепович; 04.07.1888–11.11.1939) – рад. військ. діяч. Н. у Вальмієрському (Вольмарському) пов. Ліфляндської губ. (нині тер. Латвії) в сім'ї наймита. Змалку працював пастухом, робітником, від 1909 – вчителював. Од. 1905 чл. РСДРП(б)–ВКП(б). 1911 за розповсюдження більшовицької літ. заарештований, рік перебував у в'язниці. Від 1914 – в рос. армії. Закінчив шк. прапорщиків (1916). Учасник Першої світової 1917 – голова військ.-революц. к-ту 40-го корпусу, чл. виконкому і Військ.-революц. к-ту 2-ї армії Зх. фронту. Із листоп. 1917 керував військами Пн. групи, брав участь у розгромі більшовиками Ставки верховного головнокоманд. М.Духоніна в м. Могильов (нині місто в Білорусі). У груд. 1917 на чолі 1-го Мінського революц. загону направлений в Україну. В ході війни Радянської України за підтримки РСФРР проти УНР 1917–1918 командував 2-ю революц. армією. У лют.–берез. 1918 – головнокоманд. Зх. революц. фронту. Від черв. 1918 – голова Вищої військ. інспекції в Сибіру, команд. Пн.-Урало-Сибірського фронту, 3-ї армії (лип.– листоп. 1918). У груд. 1918 – черв. 1919 – інспектор армії рад. Латвії, чл. РВР Зх. (лип.–груд. 1919), Пд. (груд. 1919 – січ. 1920) та Пд.-Зх. (січ.–груд. 1920) фронтів. Від груд. 1923 до лип. 1924 – чл. РВР Туркестанського фронту. Нагороджений орденом Червоного Прапора, орденами Червоного Прапора Хорезмської Нар. Рад. Республіки та Трудового Червоного Прапора Бухарської Нар. Рад. Республіки (усі – 1922). Після завершення громадян. війни працював у військ. пром-сті, наркомземі РРФСР. Репресований. Страчений.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Гриневич Л. Берзін Рейнгольд Йосипович. В кн.: Історія українського війська. Львів, 1996.

Посилання:
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ВІЙНИ РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ ПРОТИ УНР 1917-1918 РР.

  • Пов'язані терміни:
  • КОМІСАРИ ВОЄННІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)