ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БЕЗКРОВНИЙ ОЛЕКСІЙ ДАНИЛОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Петренко Є.Д. БЕЗКРОВНИЙ Олексій Данилович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bezkrovnyj_O (останній перегляд: 20.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БЕЗКРОВНИЙ ОЛЕКСІЙ ДАНИЛОВИЧ

БЕЗКРОВНИЙ Олексій Данилович (1785–09.11.1833) – військовик, генерал-майор, наказний отаман Чорноморського козацького війська. Отримав домашню освіту. 1800 вступив на військ. службу, 1803 за хоробрість у боях з горцями став сотенним осавулом. 24 жовт. 1808 отримав чин хорунжого. 1811 Б. як одного з хоробрих козаків було вибрано в лейб-гвард. Чорномор. сотню, у складі якої він брав участь у боях з франц. військами влітку 1812, відзначившись у Бородінській битві 1812. Від груд. 1812 на чолі Чорномор. сотні брав участь у захопленні м. Юрбург (нині м. Юрбаркас, Литва), 8 і 9 трав. 1813 у битві під м. Баутцен (нині ФРН). У Битві народів під Лейпцигом 1813 Б. тяжко поранено, все ж він брав участь ще в 12 боях. 1816 йому надано чин штаб-ротмістра, 1817 – ротмістра. Указом від 27 жовт. переведено з лейб-гвардії в Чорномор. військо в чині підполковника. 20 квіт. 1818 присвоєно звання полковника. 1821 командував 9-м козац. полком. 1822 і 1823 брав участь у закубанських походах у загоні Власова. 16 трав. 1823 призначено команд. 3-го кінного полку, з яким до листоп. 1826 перебував на тер. Польщі. 27 верес. 1827 призначено отаманом Чорномор. козац. війська у битвах. Під час російсько-турецької війни 1828–1829 очолював особливий Таманський загін. За хоробрість і розпорядливість у бою під Анапою (нині місто Краснодарського краю, РФ) присвоєно військ. звання ген.-майора і нагороджено орденом св. Георгія 4-го ст. Від ран Б. тяжко захворів і невдовзі помер.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Фелицын Е.Д. Кошевые, войсковые и наказные атаманы бывшего Черноморского, Кавказского линейного и ныне Кубанского казачьего войска. В кн.: Кубанское казачье войско. Воронеж, 1888
  2. Петин С. Собственный Его Императорского Величества конвой. СПб., 1899
  3. Короленко П.П. К биографии генерал-майора Безкровного. "Кубанский сборник", 1904, т. 11
  4. Орлов П. Кубанские казаки. Екатеринодар, 1908
  5. Кияшко И.И. Кубанцы в войне 1812 г. "Кубанский сборник", 1913, т. 18
  6. Щербина Ф. А. История Кубанского казачьего войска, т. 1–2. Екатеринодар, 1910–13.

Посилання:
  • БОРОДІНСЬКА БИТВА 1812 Р.
  • ЧОРНОМОРСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1828–1829

  • Пов'язані терміни:
  • БЕЗКРОВНИЙ КУЗЬМА ЯКИМОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)