ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БЕЗМОНЕТНИЙ ПЕРІОД

  Бібліографічне посилання: Котляр М.Ф. БЕЗМОНЕТНИЙ ПЕРІОД [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bezmonetnyj_period (останній перегляд: 20.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БЕЗМОНЕТНИЙ ПЕРІОД

БЕЗМОНЕТНИЙ ПЕРІОД доба в історії товарного обігу в Давній Русі. В давньорус. монетному карбуванні, ймовірно, була перерва: від поч. 11 ст. (припинення випуску срібляників) до 2-ї пол. 14 ст. (відновлення монетного вир-ва в пн.-рус. князівствах, а також Києві). Більшість нумізматів стверджують повну відсутність монетного обігу на сх.-слов'ян. землях у Б.п., хоча пд.-рус. скарби 12–13 ст. містять невелику кількість монет, а згадки писемних джерел 12–13 ст. про куни і векші (1/6 куни) з тер. як Пн., так і Пд. Русі не залишають сумнівів у тому, що йдеться про тогочасні карбовані монети. Однак без місцевого карбування і припливу монет зі Сх. (з 2-ї пол. 10 ст.) і Зх. (з поч. 12 ст.) обіг монет на Русі поволі згасав. Давньорус. ринок починаючи від серед. 11 ст. для Пд. і від 2-ї пол. 12 ст. для Пн. Русі дедалі більше відчував нестачу монети. У великих торгових угодах монети, очевидно, було замінено монетними гривнями (зливками срібла стандартної форми й ваги). Дискусійним залишається питання, що саме заступило монети в повсякденному обігу. Існують теорії шкіряних і хутряних грошей. Але шматочки шкіри з клеймом могли бути лише кредитними грішми, існування яких неможливе в сусп-вах того часу; неміцні ж шкурки хутряних звірів могли лише тимчасово замінювати монети, насамперед на великих міжнар. торгах (адже вони швидко витиралися при передаванні з рук у руки, втрачаючи товарний вигляд і цінність).

Можливо, у Б.п. поряд із гривнями й невеликою кількістю монет (маса яких в обігу невпинно зменшувалася) на ринку перебували й виконували роль розмінної монети срібний лом, а також різноманітні товаро-гроші: шиферні прясла, скляні намистини, мушлі-каурі, дрібні вироби з металу, що високо цінувались у суспільстві.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Бекетов И.П. Краткое обозрение древних ходячих монет под названием кун, бывших в употреблении в России. "Труды и летописи Общества истории и древностей российских", 1883, т. 6
  2. Янин В.Л. Денежно-весовые системы русского средневековья. М., 1956
  3. Спасский И.Г. Русская монетная система. Л., 1970
  4. Котляр Н.Ф. Еще раз о "безмонетном" периоде денежного обращения Древней Руси. "Вспомогательные исторические дисциплины", 1973, т. 5.

Посилання:
  • ГРИВНЯ
  • КИЇВ
  • СРІБЛЯНИК

  • Пов'язані терміни:
  • ГАРНАТІ, АБУ ХАМІД АЛ-ГАРНАТІ
  • ГРОШОВИЙ ОБІГ В УКРАЇНІ 14–19 СТОЛІТЬ
  • ГРОШОВИЙ ОБІГ ДАВНЬОЇ РУСІ
  • КАУРІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)