ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БІБЛІОТЕКА НАЦІОНАЛЬНА ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

  Бібліографічне посилання: Онищенко О.С. БІБЛІОТЕКА НАЦІОНАЛЬНА ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Biblioteka_Vernadskoho (останній перегляд: 17.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БІБЛІОТЕКА НАЦІОНАЛЬНА ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

БІБЛІОТЕКА НАЦІОНАЛЬНА УКРАЇНИ ІМЕНІ В.І. ВЕРНАДСЬКОГО – гол. всеукр. книгозбірня, заг.-держ. комплексний наук.-інформаційний, наук.-дослідний, наук.-методичний та культ.-просвітницький центр, найбільше за обсягом документно-інформаційних ресурсів книгосховище України.

Днем заснування б-ки вважається 02 серп. 1918. Саме тоді гетьман П.Скоропадський підписав ухвалений Радою міністрів Української Держави закон "Про утворення Фонду Національної бібліотеки Української Держави", опубл. 08 серп. 1918 у "Державному вістнику". Вказувалося, що для заснування Нац. б-ки Укр. Д-ви в м. Київ утворюється "Фонд Національної бібліотеки", в ньому "мають бути зібрані всі пам'ятки духовного життя українського народу і України". Міністрові освіти і мист-в, яким тоді був М.Василенко, доручалося розробити і внести на затвердження РМ статут і штати Нац. б-ки, створити Тимчасовий к-т для її заснування і звернутися "до всієї людності Української Держави з закликом про підтримання цієї справи й відкрити загальну передплату для побільшення Фонду". Для б-ки з коштів Держ. скарбниці виділялося 500 тис. карбованців.

Із 23 серп. 1918 до 8 квіт. 1923 активно і плідно функціонував Тимчасовий к-т для заснування Нац. б-ки Укр. Д-ви (назва к-ту не раз змінювалася), до якого увійшли видатні вчені та діячі к-ри, зокрема В.Вернадський, С.Єфремов, Г.Житецький, А.Кримський, В.Кордт. Діяльність б-ки організовувалась та підтримувалась силами відомих учених і культ. діячів – М.Василенка, Д.Багалія, П.Стебницького, П.Тутковського, В.Міяковского, В.Липського, Д.Граве та ін.

Величезну роботу зі створення Нац. б-ки України провів В.Вернадський. Перебуваючи в Києві у зв'язку з організацією УАН, він одночасно очолював і Тимчасовий к-т із заснування б-ки. Як і в модель створюваної Акад., так і в модель б-ки він заклав організаційні принципи установ заг.-нац. і світ. значення, зокрема, б-ка мала бути триєдиним комплексом – бібліотечним, інформаційним, освітнім.

В.Вернадський вникав у всі деталі бібліотечної справи: від обміну літ., організації читальних залів і каталогів до наук. бібліотечної роботи. Особисто займався комплектуванням, закупівлею бібліотечних колекцій, організацією передачі Нац. б-ці б-к закритих установ, видачею охоронних грамот для б-к, посилав гінців за кордон для пошуків і закупівлі найновішої літ. чи рукописів та стародруків.

Концепція Нац. б-ки була викладена у "Відозві від Тимчасового Комітету для заснування Національної бібліотеки Української Держави в Києві". "Завдання цієї бібліотеки,– говорилось у відозві, – те, щоб закласти на Вкраїні велику книгозбірню всесвітнього типу, яка гуртувала б у собі все, що витворено людською думкою та знаттям по всіх науках, – таку книгозбірню, щоб давала спромогу, не виїздячи з країни, познайомитися в як найповнішій мірі з світовою літературою по всіх паростях людського знаття, писаною геть усіма мовами". Крім цього, спец. завданням ставилося закласти укр. від. (Ucrainica), присвячений літ. про Україну та укр. народ, і в ньому збирати все, що друкувалося будь-коли і будь-де укр. мовою, літ., писану всіма мовами про історію і к-ру укр. народу, про народи, які живуть на тер. України, про природу України та ін. Б-ці ставилось в обов'язок збирати укр. рукописи, архіви "усіх діячів духовного життя українського народу, де б вони не жили і діяли", стати не лише книгозбірнею, а й наук. книгознавчою, бібліографічною, освітянською, культ.-просвітницькою установою, довідковим, інформаційним, каталогізаційним центром. Мета?–?домогтися того, "щоб Національна бібліотека зробилася не тільки могутнім і великим розсадником світла знаття та культури на рідній нам Україні, ба й великою інституцією всесвітньою".

На основі записки Вернадського розроблено й прийнято Статут б-ки. Встановлювалась загальнодоступність і безплатне користування бібліотечними фондами. До обов'язків б-ки входила підготовка зведеного каталогу, де б були відображені книжки всіх книгозбірень України. На неї поширювалися всі пільги, що передбачалися для Академії. З ініціативи В.Вернадського було встановлено, що Нац. б-ка одержує безплатно по два примірники всіх видів видань з усіх друкарень України.

У 1920–30-ті рр. в б-ці працювали відомі укр. вчені: Д.Балика, Г.Житецький, Б.Зданевич, В.Козловський, Ф.Максименко, С.Маслов, Ю.Меженко, С.Постернак, П.Попов, М.Сагарда, Є.Ківлицький, М.Ясинський та ін. Вони створили не тільки бібліотечну , а й наук. установу, яка мала всебічно, ґрунтовно вивчати книгу. Ця концепція забезпечила подальший оригінальний і самобутній розвиток творчого організму б-ки, яка з роками стала гол. осередком у країні не тільки бібліографічної діяльності, а й центром комплексу наук. дисциплін: бібліотеко-, книго-, бібліографознавства, інформатики.

Впродовж 1918–96 рр. б-ка як держ. інституція і складова частина АН (див. Національна академія наук України) не раз змінювала свої функції, напрями діяльності та назви: Нац. б-ка Укр. Д-ви (1918), Нац. б-ка України у місті Києві при УАН (1919); Всенар. (Нац.) б-ка України при ВУАН у м. Києві (1919–20); Всенар. б-ка України в Києві (1920– 34); Держ. б-ка ВУАН (1934–36); Б-ка АН УРСР (1936–48); Держ. публічна б-ка УРСР (1948–65); Центр. наук. б-ка АН УРСР (1965–88); з 1988 – Центр. наук. б-ка АН УРСР ім. В.І. Вернадського. Указом Президента України від 5 квіт. 1996 їй надано статус нац. та перейменовано в Нац. б-ку України імені В.І. Вернадського (НБУВ). Водночас вона залишилась у підпорядкуванні НАН України, входить до її Від-ня історії, філософії й права.

1993 розроблено нову концепцію структури і функцій б-ки, спрямовану на оптимізацію використання її багатоаспектних потенційних можливостей як заг.-держ. наук.-інформаційного комплексу, найзначнішого за документними ресурсами книжкового та рукописного держ. сховища України, а також провідної у своїй галузі н.-д. установи, яка вирішує коло взаємопов'язаних книго-, бібліотеко-, бібліографо-, архівознавчих, наук.-інформаційних та ін. питань. У новій структурі б-ки функціонують ін-ти та центри, які забезпечують комплексне вирішення завдань збирання, зберігання й використання документної інформації та документно-інформаційних ресурсів: створено п'ять НДІ (бібліотекознавства, укр. книги, рукопису, архівознавства, біографічних досліджень) та чотири центри (бібліотечно-інформаційних технологій, консервації і реставрації, культ.-просвітницький, ред.-видавничий). Новий зміст діяльності б-ки зумовив необхідність підготовки кадрів вищої кваліфікації. В б-ці відкрито аспірантуру, докторантуру та спеціалізовану раду із захисту канд. і докторських дисертацій. За 10 років б-ка підготувала понад 50 д-рів і канд. наук у галузі книго-, бібліотеко-, бібліографознавства, інформатики.

Для розвитку нац. та наук.-інформаційних функцій НБУВ в її структурі створено також такі підрозділи: уже згаданий Фонд президентів України, де збираються, зберігаються і впроваджуються до наук. й культ. обігу документні матеріали, що відображають політ. і держ. діяльність та життя президентів України; Нац. юрид. б-ка, яка діє на основі Положення, затвердженого постановою КМ України від 31 січ. 2000 і має на меті формування інформаційних ресурсів у галузі законознавства та права, обслуговування ними споживачів інформації різних категорій; Служба інформаційно-аналітичного забезпечення ор-ганів держ. влади, на основі якої розгортається комплексна аналітична, прогностично-консультаційна система, покликана інформаційно й аналітично забезпечувати процеси реформування укр. сусп-ва і на базі документних матеріалів та електронних потоків інформації аналізувати політ. й соціально-екон. процеси в Україні, процеси державотворення тощо.

НБУВ виступила ініціатором в розробленні програми видання книжкової серії "Президентська бібліотека: Духовні першоджерела України". Положення про цю серію затверджено Указом Президента України від 25 трав. 1999 за № 567/99.

НБУВ видає низку фундаментальних наук. праць у галузі історії к-ри, нац. бібліографії, рукописної та книжкової спадщини, історії книги й бібліотечної справи, серію друкованих каталогів і покажчиків спеціалізованих фондів (рукописних, нотних, образотворчих, картографічних видань, вітчизн. та іноз. періодики), стародруків й рідкісних видань, колекцій, наук.-практичний і теор. ж. "Бібліотечний вісник", збірники "Наукові праці НБУВ", "Рукописна та книжкова спадщина України", "Українська "біографістика", "Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития" (орган Ради директорів наук. б-к та інформаційних центрів академій наук – членів Міжнар. асоц. академій наук – МААН), аналітичний ж. "Україна: події, факти, коментарі", два щоденних інформаційних бюлетеня: "Резонанс" (на основі аналізу матеріалів Інтернет-видань про Україну) та "Україна регіональна сьогодні" (на базі аналізу джерел інформації в областях України). Від 1999 НБУВ спільно з Ін-том проблем реєстрації інформації НАН України щоквартально видає укр. реферативний ж. "Джерело", який виходить у трьох галузевих серіях.

НБУВ – чл. багатьох міжнар. та вітчизн. бібліотечних об-нь: Міжнар. федерації бібліотечних асоц. та установ, Конф. європ. нац. б-к, Бібліотечної асамблеї Євразії, Міжнар. асоц. муз. б-к, архівів і документних центрів. На базі книгозбірні НБУВ діють професійні об-ня: Асоц. б-к України, Рада директорів наук. б-к та інформаційних центрів академій наук – членів МААН та Укр. біографічне т-во. Б-ка здійснює книгообмінні зв'язки з 1105 наук. установами в 66 країнах світу, щорічно проводить міжнар. конф., симпозіуми, наради з актуальних питань розвитку діяльності б-к в сучасному світі, інформаційної діяльності наук. б-к та інформаційних центрів.

Фонд НБУВ (майже 14 млн одиниць зберігання – од. зб.) універсальний як за змістом, так і за видами документів. Тут є інформація на різних носіях – від клинописних табличок і єгип. папірусів (3 тис. до н.е.) до електронних баз і банків даних. Зібрано абсолютну більшість того, що видано укр. мовою і мовами ін. народів в Україні. НБУВ активно поповнюється виданнями й архівами української діаспори. Серед унікальних пам'яток писемності в б-ці зберігаються, зокрема, Київ. глаголичні листки (10 ст.) – один із найдавніших вітчизн. рукописів, Пересопницьке Євангеліє (1556–61) – перший пер. євангельського тексту укр. книжною мовою, книжка "батька історії" – давньогрец. історика Геродота "Історія" (вид. 1494), в одному з розділів якої описане життя степових скіфів-землеробів та ін. племен на тер. України в 5 ст. до н.е., та багато ін. У НБУВ представлені пам'ятки зх.-європ. книгодруку 15–16 ст., інкунабули, палеотипи, книжкова продукція знаменитих європ. фірм – Альдів (див. Альдини), Етьєнів, Плантенів, Ельзевірів; одне з найбільших у країні зібр. книг кириличного друку; першодруки і стародруковані книги з Моск. друкарні, Львівської братської друкарні, Острозької друкарні, Києво-Печерської друкарні, Почаївської друкарні, 0Віленської друкарні, Новгород-Сіверської друкарні, зокрема моск. "Апостол" (1554) і "Апостол львівський 1574 І.Федорова, Віленське "Євангеліє" П.Мстиславця (1575), " Требник" Петра Могили 1646. У фонді бібліотечних та істор. колекцій зберігаються різні великі бібліотечні зібр. минулого (б-ки Київської духовної академії, Ун-ту св. Володимира, Острозької академії та ін.) та менші за обсягом збірки істор. колекцій – систематизовані книжкові зібр. відомих осіб, які мають значну історико-культ. цінність. Серед найцікавіших істор. колекцій вирізняються: б-ка останнього польс. короля Станіслава-Августа Понятовського, відома під назвою Королів. б-ка – "Регія"; родове зібр. польс. вченого і мецената кн. Юзефа Олександра Яблоновського; колекція відомих польс.-литов. держ. і освіт. діячів графів Йоахима та Адама Хрептовичів, яка складалася протягом 2-ї пол. 18 – поч. 19 ст.

Зал картографії – єдиний в Україні спеціалізований бібліотечний підрозділ, який обслуговує читачів картографічними виданнями й матеріалами з геодезії, картографії, геології, географії та ін. наук про Землю. У масиві досить унікального картографічного фонду різноманітні карти, атласи, плани, картограми та ін. матеріали 16 ст., вітчизн. й зарубіжні, різні за мовами, тематикою, призначенням і виготовленням.

Газетні фонди НБУВ – єдиний спеціалізований архів цього виду друку в Україні. Укр. газети представлено від 1818 – "Харьковские известия" (вид. Харків. ун-ту), рос. від 1732 ("Санкт-Петербургские губернские ведомости"), іноз. – з 1728 ("Gazeta Warszawska" – "Варшавська газета"). Перша газета, що виходила укр. мовою – "Хлібороб" (1905, Лубни). Загалом газетні фонди НБУВ налічують бл. 182 тис. річних комплектів газет.

Зібрання від. зарубіжної україніки, заснованого 1991, стало доступним для широкого кола читачів після скасування тривалої держ.-парт. (комуніст.) цензури та головлітівських заборон. Воно містить праці українців, вид. укр. мовою, дослідження про українців та Україну, виданих поза її сучасними межами.

Фонди від. формування муз. фонду – найбільше нотосховище в Україні і одне з найбагатших у світі – налічує бл. 225 тис. од. зб. Зібр. нот охоплює вид. від 2-ї пол. 17 ст., здебільшого це всі види нотної продукції, що видавалися й видаються в Україні. Особливою цінністю фонду є колекція нот із зібр. роду Розумовських. Вони датуються 2-ю пол. 18 – серед. 19 ст. і походять з більшості країн Європи. Багато з них рідкісні й унікальні, єдині в світі.

Фонд від. образотворчих мист-в містить понад 262 тис. од. зб. різноманітних мистецьких творів людства, в т.ч. й нас. України, від 17 ст. і до наших днів: лубки, гравюри, різноманітні ілюстрації місцевостей, архіт. пам'яток, істор. подій, книги, журнали, альбоми, репродукції мистецьких творів, листівки, плакати, портрети.

Зібр. від. юдаїки (бл. 142 тис. од. зб.) складається з багатьох колекцій єврейс. літ. та рукописів. Тут зберігаються архіви єврейс. т-в, що існували на тер. України, й приватні архіви, пам'ятки друку, книжкові, журнальні, газетні видання. Серед архів. фондів є документи та творчі матеріали А.Гаркаві, Н.Бакета, Шолом-Алейхема, М.Береговського та багатьох ін. діячів єврейс. к-ри.

У від. довідково-бібліографічного обслуговування зібрано понад 250 тис. од. зб. найрізноманітніших джерел інформації: вітчизн. та зарубіжні енциклопедії, заг. й галузеві довідники і бібліографічні покажчики, нац. бібліографії зарубіжних країн, бібліографічні, реферативні, оглядово-аналітичні вид. органів наук.-тех. інформації міжнар. інформаційних центрів.

У бібліотечних колекціях й архів. фондах зберігаються книжки та рукописи видатних укр. істориків: Д. Багалія, М.Василенка, М.Грушевського, І.Гуржія, К.Гуслистого, В.Іконникова, О.Левицького, М.Петровського, Д.Яворницького та ін.

Щодня бл. півтори–дві тисячі користувачів працюють у 20 заг. та спеціалізованих читальних залах (гуманітарних, природничих і тех. наук, нових надходжень, вітчизн. й зарубіжної періодики, довідково-бібліографічних видань, публікацій ООН, Австрійс., Іранської б-к, дисертацій та видань на мікроносіях, бібліотекознавчої літ., зарубіжної україніки, стародруків й рідкісних видань, рукописів, газетних, нотних, картографічних видань, естампів і репродукцій, сходознавства, бібліотечних зібрань та істор. колекцій).

НБУВ формує власні електронні ресурси та забезпечує доступ до світ. інформаційних мереж. На вебсайті НБУВ представлено каталог поточних надходжень до б-ки (з 1994), картотеки видань світ. репертуару (з 1980), заг.-держ. реферативна база даних наук. видань України (з 1998), 16 тис. повнотекстових електронних документів.

До послуг користувачів у Інтернет-залі і в довідково-бібліографічному від. – діючі в Україні електронно-інформаційні системи. Через Інтернет відвідувачі НБУВ можуть зайти на будь-які бази даних світу, що є у відкритому доступі.

У НБУВ з самого початку її існування нагромаджуються рукописи докторських і канд. дис., у т.ч. на істор. теми, що захищаються в Україні, автореферати дис., що захищалися в СРСР. З 1999 ведеться електронна база рефератів, опубл. в Україні наук. книг і статей на істор. теми. Б-ка має також текстові й електронні реферативні бази Ін-ту наук. інформації США та Ін-ту наук. інформації з сусп. наук Росії.

Стратегія розвитку НБУВ – створення мультиресурсної бази й організація мультисервісного інформаційного обслуговування, в т.ч. з істор. тематики.

Фонди рукописів, стародруків, рідкісних видань, істор. колекцій, архів. фонд та депозитарій НБУВ занесено до переліку наук. об'єктів, що становлять нац. культ. надбання України. НБУВ має свідоцтво Мін-ва освіти і науки України про внесення її до Держ. реєстру наук. установ, яким надається підтримка д-ви.

Б-ка розміщується в кількох приміщеннях: в Головному корпусі (Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3) розташов. Фонд президентів України, осн. фонди літ., алфавітний та систематичний каталоги, абонемент, читальні зали літ. природничого й тех. профілю, гуманітарного профілю, юрид. б-ка, зали довідково-бібліографічного обслуговування, картографічних видань, періодики, нових находжень, дисертацій, бібліотекознавчої літ., зарубіжної україніки, публікацій ООН, Австрійс. та Іранська б-ки. В Центрі бібліотечно-інформаційних технологій у комп'ютерному залі читачам надається доступ до електронних ресурсів б-ки та мережі Інтернет.

У філії № 1 (Київ, вул. Володимирська, 62) зберігаюється історико-культ. фонди та працюють читальні зали відділів: стародруків та рідкісних видань, бібліотечних зібрань та істор. колекцій, образотворчих мист-в, формування муз. фонду, газетних фондів та фонду юдаїки, рукописів, архівного фонду НАНУ.

У філії № 2 (просп. Вернадського, 79) здійснюється оперативне обслуговування читачів Академмістечка.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Центральна наукова бібліотека імені В.І. Вернадського Академії наук України, 1918–1993 рр.: Біблі- ографічний покажчик. К., 1993
  2. Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського. В кн.: Бібліотеки Національної Академії наук України. К., 1996
  3. Онищенко О., Попроцька В. Наукова діяльність Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (1993–1998). "Бібліотечний вісник", 1998, № 3
  4. Дубровіна Л.А., Онищенко О.С. Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського в 1918–1988 рр.: основні етапи розвитку. "Бібліотечний вісник", 1998, № 5
  5. Їх же. Історія Національної бібліотеки імені В.І. Вернадського. 1918–1941. К., 1998
  6. Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, 1918–1998: Бібліографічний покажчик літератури за 1993–1998 рр., К., 1998
  7. Онищенко О., Попроцька В. Основні підсумки наукової діяльності. Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського. "Бібліотечний вісник", 2000, № 2
  8. Дубровіна Л.А., Онищенко О.С. Історія Національної бібліотеки імені В.І. Вернадського (1941–1964). К., 2003.

Посилання:
  • АЛЬДИНИ
  • АПОСТОЛ ЛЬВІСЬКИЙ 1574
  • БАГАЛІЙ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ЄФРЕМОВ СЕРГІЙ
  • ЕЛЬЗЕВІРИ
  • ФЕДОРОВ ІВАН
  • ГЕРОДОТ ТА ЙОГО ІСТОРІЇ ПРО СКІФІЮ
  • ГРУШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ
  • ГУРЖІЙ ІВАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ГУСЛИСТИЙ КОСТЬ ГРИГОРОВИЧ
  • ІКОННИКОВ ВОЛОДИМИР СТЕПАНОВИЧ
  • КАРБОВАНЕЦЬ
  • ХЛІБОРОБ, УКР. ГАЗЕТА 1905
  • КОРДТ ВЕНІАМІН
  • КРИМСЬКИЙ АГАТАНГЕЛ ЮХИМОВИЧ
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ДРУКАРНЯ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ 1819–1919
  • ЛЬВІВСЬКА БРАТСЬКА ДРУКАРНЯ
  • МІЯКОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ВАРЛАМОВИЧ
  • МОГИЛА ПЕТРО СИМЕОНОВИЧ
  • МСТИСЛАВЕЦЬ ПЕТРО ТИМОФІЙОВИЧ
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКА ДРУКАРНЯ
  • ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ
  • ОСТРОЗЬКА ДРУКАРНЯ
  • ПАЛЕОТИПИ
  • ПЕРЕСОПНИЦЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ
  • ПОЧАЇВСЬКА ДРУКАРНЯ
  • ПОСТЕРНАК СТЕПАН ПИЛИПОВИЧ
  • РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
  • РОЗУМОВСЬКІ
  • ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМ
  • СКІФИ
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • СТАНІСЛАВ-АВГУСТ ПОНЯТОВСЬКИЙ
  • ТРЕБНИК ПЕТРА МОГИЛИ
  • УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА
  • ВАСИЛЕНКО МИКОЛА ПРОКОПОВИЧ
  • ВЕРНАДСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ
  • ЯВОРНИЦЬКИЙ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ЖИТЕЦЬКИЙ ГНАТ (ІГНАТ) ПАВЛОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • БІБЛІОГРАФОЗНАВСТВО
  • БІБЛІОТЕКИ
  • БІЛЯШІВСЬКИЙ МИКОЛА ФЕДОТОВИЧ
  • ДОРОШЕНКО ПЕТРО ЯКОВИЧ
  • ЕВАКУАЦІЙНІ ЗАХОДИ УРЯДІВ УРСР І СРСР НА ТЕРИТОРІЇ УРСР В РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ СРСР 1941–1945
  • ФАМІЛЬНІ АРХІВИ
  • ФОНОДОКУМЕНТОЗНАВСТВО
  • ФОТОДОКУМЕНТОЗНАВСТВО
  • ІСТОРИЧНА БІБЛІОГРАФІЯ УКРАЇНІКИ
  • ІВАНУШКІН ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ
  • ІВАНИЦЬКИЙ ВІКТОР ФЕДОРОВИЧ
  • ІЗРАЇЛЬ, ДЕРЖАВА ІЗРАЇЛЬ
  • ХРЕБТОВИЧІ
  • КЛІОМЕТРІЯ, КЛІОМЕТРИКА
  • КНИГОЗНАВСТВО ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ КНИГИ В УКРАЇНІ
  • КОДИКОЛОГІЯ
  • КОЛЕГІЯ ПАВЛА ҐАЛАҐАНА
  • КОРДТ ВЕНІАМІН
  • КОВАЛЕВСЬКИЙ БОРИС ПАВЛОВИЧ
  • КРЕМЕНЕЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ
  • КИЇВСЬКИЙ СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКИЙ ЗОЛОТОВЕРХИЙ МОНАСТИР
  • ЛАЗАРЕВСЬКА КАТЕРИНА ОЛЕКСАНДРIВНА
  • ЛЕВЧЕНКО МИКОЛА ЗАХАРОВИЧ
  • ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВИЙ ВІСТНИК
  • ЛИТОВСЬКА МЕТРИКА
  • ЛОБОДА АНДРІЙ МИТРОФАНОВИЧ
  • ЛОМИКОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ЯКОВИЧ
  • ЛУЦЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА
  • ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ІМЕНІ В.СТЕФАНИКА НАН УКРАЇНИ (ЛННБУ)
  • МАКСИМЕНКО ФЕДІР ПИЛИПОВИЧ
  • МАЛОРОССИЙСКИЙ РОДОСЛОВНИК
  • МАСЛОВ СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ
  • МЕЖЕНКО ЮРІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО
  • НЕСТЕРОВСЬКИЙ ПЕТРО АРТЕМОВИЧ
  • ПАЛЕОТИПИ
  • ПЕРШОДРУКИ, ІНКУНАБУЛИ
  • РУКОПИСНА КНИГА
  • ШОВКОПЛЯС ІВАН ГАВРИЛОВИЧ
  • СКОРИНА ФРАНЦИСК
  • ВЕРНАДСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)