ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БЄЛГРАДСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1739 Р.

  Бібліографічне посилання: Степанков В.С. БЄЛГРАДСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1739 р. [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bielhradskyj_myrnyj_1739 (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БЄЛГРАДСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1739 Р.

БЄЛГРАДСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1739. Укладений 29(18) верес. 1739 між Російською імперією й Османською імперією після припинення російсько-турецької війни 1735–1739. Від Росії трактат до договору підписав посол Франції при султанському дворі маркіз де Вільнев, від Туреччини – великий візир Мегмед-паша. Крім трактату, до системи договору включалися: конвенція про кордони, укладена 19(08) жовт. 1739 у м. Ніш (Сербія); конвенція про витлумачення окремих статей трактату, укладена 28(17) груд. 1739 в Стамбулі; конвенція про визнання імператорського титулу за рос. царем і повернення Росії м. Азов, укладена 6 верес. (26 серп.) 1741 в Стамбулі і повторена 10 квіт. (30 берез.) 1747. Гарантом виконання договору виступила Франція. До підписання Б.м.д. Росію спонукали: укладення 1 верес. (21 серп.) в Бєлграді Австрією (союзницею Росії в цій війні) сепаратного прелімінарного мирного договору з Туреччиною, за яким останній поверталися Сербія і Мала Валахія (див. Волощина), переговори Швеції з Туреччиною про умови союзного і оборонного договору. За умовами Б.м.д. Росія повертала собі Азов, однак зобов'язувалася зруйнувати фортифікаційні споруди. Росії дозволялося збудувати фортецю проти о-ва Черкаського на Дону, а Туреччині – у гирлі р. Кубань. Росії заборонялося тримати й будувати військ. або торг. флот у Чорному й Азовському морях. За взаємною згодою сторін тер. Великої й Малої Кабарди (нині тер. РФ) мала служити "бар'єром між обома імперіями". Артикул 5 трактату від 29(18) верес. 1739 містив зобов'язання утримувати крим. татар, з одного боку, козаків і калмиків – з ін., від наскоків та походів. У цілому цей договір не відповідав геополіт. цілям Рос. імперії на пд. напрямку її зовн. політики і був анульований Кючук-Кайнарджійським мирним договором 1774.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Юзефович Т. Договоры России с Востоком, политические и торговые. СПб., 1869
  2. Бантыш-Каменский Н. Обзор внешних сношений России (по 1800 год), ч. 1. М., 1894
  3. Те саме, ч. 4. М., 1902.

Посилання:
  • АЗОВ
  • КЮЧУК-КАЙНАРДЖІЙСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1774
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1735–1739
  • СТАМБУЛ
  • ВОЛОЩИНА

  • Пов'язані терміни:
  • АЗОВ
  • АЗОВСЬКИЙ ЕЙЯЛЕТ
  • ДНІПРОВСЬКА (БРЯНСЬКА) ФЛОТИЛІЯ
  • ДНІПРОВСЬКА ЛІНІЯ
  • ХОТИНСЬКЕ НАХІЄ
  • КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1712
  • КРИМСЬКИЙ ХАНАТ
  • КЮЧУК-КАЙНАРДЖІЙСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1774
  • НІССЬКІ КОНВЕНЦІЇ 1739–1742
  • ОЧАКІВ
  • ОЧАКІВСЬКО-СІЛІСТРІЙСЬКИЙ ЕЙЯЛЕТ
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1735–1739


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)