ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БІЛА ОРДА

  Бібліографічне посилання: Шабульдо Ф.М. БІЛА ОРДА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bila_Orda (останній перегляд: 20.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БІЛА ОРДА

БІЛА ОРДА (тюрк. Ак-Орда) – назва крайньої зх. ч. Монгол. феод. імперії; володіння старшого сина Чингізхана. Ця назва виникла й закріпилася за правим (зх.) крилом Золотої Орди згідно з загальними кольорово-просторовими уявленнями, притаманними євразійським кочівникам, і відповідною традицією поділу війська й д-ви (ліве крило Золотоординської д-ви мало назву – 0Синя орда). У сучасній наук. літ. Б.о. ототожнюється з тією ч. тер. Золотої Орди, що простяглася на зх. від Волги і сягала в останній чверті 13 ст. Нижнього Дунаю. Основу ландшафту Б.о. становив Половецький степ (Дешт-і-Кипчак) – степова зона на пн. від Каспійського, Азовського і Чорного морів. У часи максимального розширення тер. Золотоординської д-ви до територіальних володінь Б.о. входила також лісостепова зона України (від верхів'їв Сіверського Дінця й Дону до середньої течії Дністра). Б.о. стала доменом правлячої в Золотій Орді династії Батуїдів. Як засвідчують ярлики (див. Ярлики ханські) золотоординського хана Тохтамиша 1393 до польс. короля Владислава II Ягайла, щорічна данина й різні грошові побори з нас. укр. земель надходили саме до Б.о. У соціально-екон. і мілітарному відношеннях Б.о. була найрозвинутішою й найпотужнішою ч. Золотоординської д-ви. Тут найшвидше розвивалися феод. відносини і формувалося велике феод. землеволодіння у формі суюргала, виникали ординські міста й центри карбування монет, сильніше проявлялися в середовищі місц. знаті сепаратистські тенденції. Серйозного удару по єдності Б.о. завдав темник Ногай, заснувавши в останній чв. 13 ст. у зх. її ч. улус, політ. протиставлений ханській владі. Але найбільших втрат Б.о. зазнала в результаті антиординської кампанії Великого князівства Литовського 1362: її подальше існування у попередніх територіальних, політико-адм., екон. і соціокульт. формах стало неможливим. Відтоді почався нестримний занепад Б.о. і Золотоординської д-ви в цілому, що призвів до її розпаду у 20-х рр. 15 ст. на кілька ворогуючих між собою ханств.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Vernadsky G. The mongols and Russia. New Haven, 1953
  2. Сафаргалиев М.Г. Распад Золотой Орды. Саранск, 1960
  3. Федоров-Давыдов Г.А. Кочевники Восточной Европы под властью золотоордынских ханов. М., 1966
  4. Його ж. Общественный строй Золотой Орды. М., 1973
  5. Юдин В.П. Орды: Белая, Синяя, Серая, Золотая. В кн.: Казахстан, Средняя и Центральная Азия в XVI–XVIII вв. Алма-Ата, 1983
  6. Halperin Ch.J. Russia and the Golden Horde. Bloomington, 1985
  7. Halkovic S.A. The Mongols оf the West. Bloomington, 1985
  8. Егоров В.Л. Историческая география Золотой Орды. М., 1987
  9. Шабульдо Ф.М. Возвращаясь к синеводской проблеме: о некоторых результатах и последствиях антиордынской кампании Великого княжества Литовского в 1362 г. В кн.: Славяне и их соседи. Сборник тезисов 17 конференции памяти В.Д.Королюка: Славяне и кочевой мир. М., 1998.

Посилання:
  • ЧИНГІЗ-ХАН
  • НОГАЙ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ЯГАЙЛО, ВЕЛ. КНЯЗЬ ЛИТОВ.
  • ЯРЛИКИ ХАНСЬКІ НА УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ КІНЦЯ 14 – СЕРЕДИНИ 16 СТ.
  • ЗОЛОТА ОРДА, УЛУС ДЖУЧІ

  • Пов'язані терміни:
  • КАЗАХСТАН, РЕСПУБЛІКА КАЗАХСТАН
  • КРИМСЬКИЙ ХАНАТ
  • МАМАЙ
  • МОНГОЛЬСКА ІМПЕРІЯ
  • СИНЄВОДСЬКА БИТВА 1362
  • ЗОЛОТА ОРДА, УЛУС ДЖУЧІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)