ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БІЛОГРУДІВСЬКА КУЛЬТУРА

  Бібліографічне посилання: Лисенко С.Д. БІЛОГРУДІВСЬКА КУЛЬТУРА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bilogrudivska_k_ra (останній перегляд: 20.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БІЛОГРУДІВСЬКА КУЛЬТУРА

БІЛОГРУДІВСЬКА КУЛЬТУРА – археол. к-ра пізнього періоду бронзового віку (12–9 ст. до н.е.) на тер. Лісостепової зони Правобережної України. Названа за місцем розкопок 1919–26 зольників в Білогрудівському лісі поблизу с. Піковець (нині село Уманського р-ну Черкас. обл.). Ареал поширення охоплює тер. сучасних Київ., Черкас., Він., Житомир. областей. Виділяються пд. та пн. локальні варіанти. Поселення не мали укріплень. Житла – напівземлянки підпрямокутної форми – досліджені на поселеннях Велика Андрусівка, Малополовецьке, Підгірці, Собківка, Суботів. Особливістю Б.к. є велика кількість зольників. Поховання підкурганні (Макіївка, Печера, Соколова) та безкурганні (Білий Камінь, Велика Снітинка), здійснені переважно за обрядом інгумації. Небіжчики лежали в неглибоких ямах зібгані, на боці, головою на захід. Зафіксовано ритуальне розчленування покійників (Велика Снітинка). У пн. р-нах відомі урнові кремації (Мотовилівка, Троянів). Характерні керамічні форми: тюльпаноподібні посудини з поодиноким валиком, відкриті миски, черпаки, келихи. Металеві вироби представлені зброєю (вістря списів, кельти) та прикрасами (спіральні підвіски, кільця, бляхи, шпильки). З кістки виготовлялися лощила, шила, псалії; з глини – пряслиця, зооморфні статуетки, ритуальні хлібці; з каменю – розтиральники, сокири-молоти. Характерними є невеликі кременеві серпи. Основа г-ва – землеробство та скотарство. Б.к. сформувалася не пізніше 12 ст. до н.е. на основі трансформації місц. проявів тшинецько-комарівської культурно-історичної спільності під впливом карпато-дунайських к-р. У 9 ст. до н.е. її змінює чорноліська культура передскіф. доби.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Березанская С.С. Белогрудовская культура. В кн.: Археология Украинской ССР, т. 1. К., 1985.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БРОНЗОВИЙ ВІК
  • ЧОРНОЛІСЬКА КУЛЬТУРА
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • ТШИНЕЦЬКЕ КУЛЬТУРНЕ КОЛО, ТШИНЕЦЬКО-КОМАРІВСЬКО-СОСНИЦЬКА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА СПІЛЬНІСТЬ

  • Пов'язані терміни:
  • УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: АНТРОПОЛОГІЯ ДАВНЬОГО ТА СУЧАСНОГО НАСЕЛЕННЯ
  • БРОНЗОВИЙ ВІК
  • ЧОРНОЛІСЬКА КУЛЬТУРА
  • ЕТНОГЕНЕЗ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
  • КУРІННИЙ ПЕТРО ПЕТРОВИЧ
  • НЕВРИ
  • ОРАТІВ
  • СЛАВУТА , МІСТО ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ТЕРЕНОЖКІН ОЛЕКСІЙ ІВАНОВИЧ
  • ТШИНЕЦЬКЕ КУЛЬТУРНЕ КОЛО, ТШИНЕЦЬКО-КОМАРІВСЬКО-СОСНИЦЬКА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА СПІЛЬНІСТЬ
  • ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АРХЕОЛОГІЧНИЙ КОМІТЕТ (ВУАК)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)