Бібліографічне посилання: Маньковська Р.В. БІЛОГІР'Я [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bilohiria_smt (останній перегляд: 18.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БІЛОГІР'Я (до 1946 – Ляхівці) – с-ще міськ. типу Хмельн. обл., райцентр. Розташов. на р. Горинь (прит. Прип'яті, бас. Дніпра). Залізнична ст. Суховоля. Нас. 5,3 тис. осіб (1998). Уперше згадується 1441. Назва походить від "бі- лих гір" – оголених покладів крейди навколо с-ща. Від 1569 під владою Польщі. 1583 надано магдебурзьке право. Наприкінці 16 – поч. 17 ст. збудовано одну з найбільших на Волині дерев'яних фортець. 1795 – у складі Зх. Волині приєднано до Російської імперії.

У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 в період гітлерівської окупації від 5 лип. 1941 до 5 берез. 1944 тут діяло партизан. з'єднання під командуванням А.Одухи.

Від 1960 – смт. Райцентр 1923–62 та з 1965.