Бібліографічне посилання: Ковпаненко Н.Г.
БІЛОКУР Катерина Василівна [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bilokur_K (останній перегляд: 19.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці
БІЛОКУР КАТЕРИНА ВАСИЛІВНА
 |
БІЛОКУР Катерина Василівна (25.11.1900–10.06.1961) – укр. жи- вописець. Нар. худож. УРСР (1956). Н. в с. Богданівка (нині село Яготинського р-ну Київ. обл.) в бідній сел. родині. Читати, писати й малювати навчилася самотужки. З 14 років працювала в економіях та в заможних селян. У колгоспі керувала драм. гуртком. Не змогла отримати фахової освіти через відсутність документів про шкільну освіту. Від 1940 брала участь в обласних, респ., міжнар. виставках. Майже всі тв., виконані в 1920–30-х рр., загинули під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945. Глибоко нац. живопис Б. – оригінальне явище у вітчизн. та світ. образотворчому мист-ві. Гол. тема її полотен – невмируща краса і щедрі дари укр. природи. У них гармонійно взаємодіють худож. принципи й прийоми професійного станкового і нар. декоративного живопису. Автор натюрмортів, пейзажів, портретів родичів та знайомих: "Оля Білокур" (1928), "Тетяна Бахмач" (1932–33), "Портрет племінниць" (1939), автопортретів (1950, 1955, 1957). Створила своєрідний жанр пейзажу-натюрморту, в якому майже дослідницьке знання натури поєднується з її поетичним відтворенням, точність і скрупульозність у зображенні квітів, овочів, фруктів – з декоративним трактуванням всієї композиції. Серед робіт: "Квіти за тином" (1935), "Квіти в тумані" (1940), "Буйна" (1945), "Цар-колос", "Колгоспне поле" (обидві – 1949), "Сніданок" (1950), "Півонії" (1958), "Хліб" (1960). Від 1950-х рр. займалася графікою, оволоділа технікою акварельного живопису: "Гай" (1955), "Напровесні" (1958), "Осінь" (1960). П. у с. Богданівка. Залишила епістолярну спадщину, невелику поему в прозі. Образ Б. увічнено в скульптурі, живопису, літ. та муз. творах, худож. та документальних фільмах. 1977 в с. Богданівка відкрито музей-садибу Б. 1989 встановлено премію ім. К.Білокур Нац. спілки художників України за створення визначних тв. нар. мист-ва. |
дата публікації: 2003 р.
Література: - Катерина Василівна Білокур. К., 1959
- Білокур Катерина. Виставка живопису. К., 1966
- Історія українського мистецтва, т. 5–6. К., 1967–68
- Куницька М. Творчість Катерини Білокур. "Образотворче мистецтво", 1970, № 4
- Макаров А., Найден О. Барви щедрої землі. К., 1970
- Катерина Білокур. Альбом. К., 1975
- Загайко А.І. Катерина Білокур і Полтавщина. "Народна творчість та етнографія", 1985, № 6
- Катерина Білокур. "Я буду художником!" Документальна оповідь у листах художниці, розвідках Миколи Кагарлицького. К., 1995.
|