ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БІЛОПІЛЛЯ

  Бібліографічне посилання: Бажан О.Г. БІЛОПІЛЛЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bilopillia (останній перегляд: 14.10.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БІЛОПІЛЛЯ

БІЛОПІЛЛЯ – місто Сум. обл., райцентр. Розташов. на р. Вир (прит. р. Сейм, бас. Дніпра). Залізнична ст. Нас. 19 тис. осіб (1998).

Тер. сучасного Білопілля була заселена у 2–6 ст. племенами доби черняхівської культури. За часів Київської Русі наприкінці 11 ст. виникло укріплене місто Вир, яке відігравало роль форпосту в боротьбі з кочовиками. Вперше згадується в "Повчанні" Володимира Мономаха під 1096. 1239 місто спустошене під час монголо-татарської навали. В серед. 16 ст. у цій місцевості з'являються пости рос. служилих людей – військ. сторужі. Одну з них (2-гу путивльську) було встановлено біля Вирського городища. Інтенсивне заселення місцевості почалося в 17 ст. 1672 на місці давнього Вира бєлгородський воєвода Ромодановський збудував фортецю, поблизу якої оселялися задніпровські переселенці. Нове поселення отримало назву – Крига – від назви річки, що протікала неподалік (під цією назвою воно згадується в "Літописі Самовидця" за 1678). Назва Білопілля трапляється в документах поч. 80-х рр. 17 ст. Походить від назви однойменного м-ка на Брацлавщині (

нині с. Білопілля Козятинського р-ну Він. обл.), звідки 1672 прийшли перші козаки – переселенці. У 18 ст. Б. – сотенне м-ко Білопільської сотні Сумського полку. Після ліквідації полкового устрою з 1765 по 1780 входило до Слобідсько-Української губернії, з 1780 до 1796 – Харківського намісництва, з 1835 – Харківської губернії.

Наприкінці 19 – поч. 20 ст. діяло Білопільське Богородичне братство, статутним завданням якого була боротьба з різними проявами сектантства (див. Секта релігійна).

В 1920-х рр. збудовано комбікормовий та ливарно-мех. з-ди. Райцентр від 1923. У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 Б. було окуповано гітлерівцями від 7 жовт. 1941 до 1 верес. 1943.

Гол. напрямами сучасного пром. розвитку міста є харчова й маш.-буд. галузі пром-сті. 1991 в місті засновано Боголюбський чол. монастир.

Уродженцями міста є філософ, літ. критик, публіцист М.О.Антонович (1835–1918), педагог і письменник А.Макаренко, укр. поет О.Олесь.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. ІМіС УРСР. Сумська область. К., 1973
  2. Сотник О.М. Сумщина християнська. Суми, 1990
  3. Корогод Б.Л., Корогод Г.І. Нарис історії Сумщини, вип. 1. Суми, 1999
  4. Сумщина від давнини до сьогодення: Науковий довідник. Суми, 2000.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АНТОНОВИЧ МАКСИМ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ЧЕРНЯХІВСЬКА КУЛЬТУРА
  • ХАРКІВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ХАРКІВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • МАКАРЕНКО АНТОН СЕМЕНОВИЧ
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • ОЛЕСЬ ОЛЕКСАНДР
  • ПОВЧАННЯ ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА
  • СЕКТА РЕЛІГІЙНА
  • СЛОБІДСЬКО-УКРАЇНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • СУМСЬКИЙ ПОЛК
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВИР

  • Пов'язані терміни:
  • АНТОНОВИЧ МАКСИМ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • МАКАРЕНКО АНТОН СЕМЕНОВИЧ
  • ОЛЕСЬ ОЛЕКСАНДР
  • СУМСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ВИР
  • ЗАРЕЦЬКИЙ ВІКТОР ІВАНОВИЧ
  • ЖУК АНДРІЙ ІЛЛІЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)