ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БІЛОРУСЬКИЙ ПОЛК

  Бібліографічне посилання: Горобець В.М. БІЛОРУСЬКИЙ ПОЛК [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Biloruskyj_polk (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БІЛОРУСЬКИЙ ПОЛК

БІЛОРУСЬКИЙ ПОЛК (Чауський, Могильовський, Гомельський, Биховський) – козац. військ. та адм.-тер. одиниця, ств. на землях Пд.-Сх. Білорусі, що були звільнені з-під влади польс. короля в ході Білоруської кампанії української армії 1654–1655. Часом правового оформлення Б.п. можна вважати видання гетьманом Б.Хмельницьким універсалу від 29 січ. 1656, за яким І.Нечая призначено білорус. полковником. До складу Б.п. восени 1656 входила 21 сотня: Перша, Друга та Третя Могильовські, Чауська, Горська, Заболотська, Богородицька, Акуменська, Городецька, Святоозерська, Слизька, Уланівська, Рогозинська, Білявицька, Чериківська, Вербіжицька, Пропойська, Заозерська, Чигирицька, Межевська і Смольянська. Становлення на білорус. землях притаманного для Укр. козац. д-ви полково-сотенного устрою (див. Полковий устрій, Сотенний устрій), утвердження нових соціальних відносин, побудованих на засадах вільного козац. землеволодіння, зустріли активну протидію рос. уряду. Від літа 1657 на тер. Б.п. відбувалися збройні укр.-рос. конфлікти, які з осені наступного року переросли у відкриту війну. З весни 1659 стратегічна ініціатива перейшла до рук рос. командування, якому вдалося витіснити козаків Б.п. з більшості тер. і локалізувати їх присутність Биховським пов. 17 жовт. 1659 гетьман Ю.Хмельницький, підписавши з рос. представниками Переяславські статті 1659, відмовився від претензій Укр. козац. д-ви на землі Пд.-Сх. Білорусі. Незважаючи на це, козаки Б.п. продовжували оборону Старого Бихова (нині м. Бихов Могильовської обл., Білорусь), здобути який рос. військам вдалося лише в ніч з 3-го на 4-те груд. 1659. Після цього Б.п. припинив своє існування. Зважаючи на стан війни з Річчю Посполитою, а згодом і Рос. д-вою, процес формування Б.п. як окремої адм.-тер. одиниці не був завершений. Межі Б.п. та кількість належних до нього сотень постійно змінювалися. Адм. центр Б.п. знаходився поперемінно в Чаусах, Новому Лупулові (під Могильовом), Гомелі, Новому Бихові (нині село Могильовської обл.) та Старому Бихові. Внаслідок цього й полк у різний час називався по-різному: Чауський, Могильовський, Гомельський, Биховський.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Акты исторические, собранные и изданные Археологической комиссией, т. 4. СПб., 1842
  2. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, т. 4, 7, 11, 15. СПб., 1863, 1872, 1879, 1892
  3. Акты Московского государства, т. 2. СПб., 1894
  4. Сборник статей и материалов по истории Юго-Западной России, т. 1. К., 1911
  5. Белоруссия в эпоху феодализма: Сборник документов и материалов, т. 2. Минск, 1960
  6. Документы Богдана Хмельницкого (1648–1657). К., 1961
  7. Мальцев А.Н. Россия и Белоруссия в середине XVII века. М., 1974
  8. Саганович Г. Невядомая вайна: 1654–1657. Мінск, 1995
  9. Горобець В.М. Білорусь козацька: Полковник Іван Нечай та українські змагання за Південно-Східну Білорусь (1655–1659). К., 1998.

Посилання:
  • БІЛОРУСЬКА КАМПАНІЯ УКРАЇНСЬКОЇ АРМІЇ 1654-1655 Р.
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ЮРІЙ
  • НЕЧАЙ ІВАН
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКІ СТАТТІ 1659
  • ПОЛКОВИЙ УСТРІЙ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА

  • Пов'язані терміни:
  • БІЛОРУСЬКА КАМПАНІЯ УКРАЇНСЬКОЇ АРМІЇ 1654-1655 Р.
  • БИХІВСЬКИЙ ПОЛК
  • БИТВА ЗА ДНІПРО 1943 Р.
  • ХИТРОВО БОГДАНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ 1658
  • КОРОБКА ФЕДІР І РІД КОРОБОК. К.
  • ПОРТО-ФРАНКО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)