Бібліографічне посилання: Кубальський О.Н. БІЛОВЕЗЬКА УГОДА ПРО СТВОРЕННЯ СНД 1991 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bilovezka_uhoda_1991 (останній перегляд: 16.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БІЛОВЕЗЬКА УГОДА ПРО СТВОРЕННЯ СНД 1991 Підписана 8 груд. в держ. резиденції Віскулі (Зх. Білорусь). Угода проголошувала створення Співдружності Незалежних Держав – Білорусі, Росії та України. Її підписали: за Республіку Білорусь – голова ВР С.Шушкевич та голова РМ В.Кебіч, за РФ – президент Б.Єльцин та держ. секретар Г.Бурбуліс, за Україну – президент Л.Кравчук та прем'єр-міністр В.Фокін. Сторони угоди підтвердили, що вони дотримуються принципів Статуту ООН, Заключного акта Наради з безпеки й співробітництва в Європі, підписаного 1 серп. 1975 у м. Гельсінкі (Фінляндія), та ін. міжнар. зобов'язань. Водночас сторони угоди проголосили, що з часу її ухвалення на тер. Білорусі, Росії та України чинними є лише закони цих республік, а закони колиш. СРСР втрачають силу, діяльність союзних органів влади – зупиняється. Сторони зобов'язалися розвивати рівноправну та взаємовигідну співпрацю своїх народів та д-в у сфері політики, економіки, к-ри, освіти, охорони здоров'я, науки, торгівлі, охорони навколишнього середовища тощо. В угоді проголошувалися недоторканність існуючих кордонів, гарантії їхньої відкритості та свободи пересування громадян. Також вона містила перелік осн. напрямів спільної діяльності, яку д-ви мають здійснювати через узгоджувальні інститути: координація зовн.-політ. діяльності, співпраця у формуванні заг. екон. простору, у розвитку митної політики, охорони довкілля, міграційної політики та боротьби з організованою злочинністю. Сторони взяли на себе зобов'язання об'єднувати та узгоджувати зусилля для мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи 1986. Угода проголошувалася відкритою для приєднання до неї всіх республік колиш. СРСР. Офіц. місцем перебування координуючих органів Співдружності було названо Мінськ (Білорусь). Через кілька днів парламенти трьох д-в ратифікували угоду про створення СНД.